Умови та методи банківського кредитува ння господарюючих суб’єктів

Кредит так само, як і фінанси підприємств, пов'язаний із створенням доходів і нагромаджень, оскільки він нарівні з власними коштами товаровиробників обслуговує процес виробництва, де створюється додатковий продукт. Маючи можливість залучити в господарський оборот позичені кошти у доповнення до власних, підприємства можуть розширити виробництво, збільшити прибуток і підвищити рентабельність. Крім того, кредит дозволяє скоротити витрати обігу і тим самим забезпечити більш раціональне і економне використання фінансових ресурсів у цілому у господарстві країни, галузі, окремому підприємстві.

Якщо б підприємства мали власні оборотні кошти в розмірах, що покривають усю суму затрат на виробництво продукції, то ці кошти після повернення до господарства в грошовій формі при реалізації продукції залишались би протягом тривалого періоду часу практично вільними і лише поступово використовувалися б у процесі виробництва в міру виникнення додаткової потреби, що означало б нераціональне їх використання.

Разом з тим, було б помилкою стверджувати, що з підвищенням питомої ваги кредитних вкладень у формуванні оборотних коштів посилюється вплив кредиту на виробничо-фінансову діяльність підприємств та ефективне використання ними власних оборотних коштів. Насправді таке уявлення лише спрощує дійсний процес організації кредитних відносин банку з клієнтами Посилення ролі кредиту в сучасних умовах ні в якій мірі не означає, що він повинен витіснити інші джерела формування оборотних коштів і зайняти провідне місце. Навпаки мову слід вести про комплексне формування оборотних коштів при збереженні основної ролі власних ресурсів. Найбільш оптимальним варіантом є принцип раціонального поєднання власних джерел і кредитів банку у формуванні капіталів підприємств.За своєю природою кредит є економічним стимулом ефективного господарювання. При раціональній організації економічної системи відбувається приплив кредиту в господарську діяльність підприємств з високими показниками розвитку, які забезпечують найбільшу віддачу коштів, отриманих у позику, і навпаки, відбувається відплив кредиту із підприємств і галузей з низьким рівнем прибутковості. Таким чином, відповідно з об'єктивними законами ринку банківський кредит сприяє вільному переливу капіталів в економіці, забезпечуючи тим самим розвиток найбільш ефективних галузей господарства.

Окрім участі в кругообороті оборотних капіталів господарських організацій, важливою для розвитку економіки сферою застосування кредиту є інвестиційна діяльність підприємств. Ця діяльність, пов'язана з реконструкцією, розширенням виробництва, придбанням нового обладнання, будівництвом виробничих споруд, як правило, вимагає досить значних витрат, що не можуть бути покриті за рахунок поточних надходжень підприємств, а строки амортизації не завжди відповідають строкам морального зносу засобів праці. У зв'язку з цим, підприємства активно використовують банківський кредит для реалізації своїх інвестиційних програм.

Слід зазначити, що у країнах з розвинутими ринковими відносинами основним джерелом коштів для інвестиційної діяльності підприємства переважно використовуються ринки довгострокового капіталу, де кошти отримуються шляхом випуску цінних паперів. Водночас банківське кредитування має ряд істотних переваг порівняно з таким способом мобілізації ресурсів. Строки погашення позик можна легко пристосувати до того періоду, протягом якого позичальник відчуває додаткову потребу в коштах. Крім того, емісія цінних паперів і їх розміщення на ринку вимагає значних затрат, а у випадку несприятливої ситуації на фондовому ринку розміщення нових випусків може бути недоцільним взагалі. Тому підприємства часто надають перевагу довгостроковим позикам банку на придбання основного капіталу порівняно із випуском акцій чи облігацій. За допомогою даного виду кредитування можна вигідно використовувати можливості грошового ринку, не випускаючи з рук важелів управління підприємством і не стикаючись з проблемою погашення облігацій чи викупу акцій, коли позичені кошти вже не потрібні.

Кредитні операції у сфері інвестиційної діяльності підприємств сприяють розширенню і модернізації виробництва, випуску нових видів продукції, розвитку новітніх технологій, реалізації інноваційних проектів, що позитивно відображається на стані економіки в цілому [24, 74].

В сучасних умовах все більшого значення серед позичкових операцій комерційних банків набуває кредитування приватних осіб. Даний вид кредиту має, як правило, не виробничий, а споживчий характер і призначений для придбання товарів і послуг до того, як покупець буде спроможний їх оплатити. Кредити, видані приватним особам, мають дуже важливе значення для розвитку економіки: з одного боку, підвищується загальний життєвий рівень населення, а з другого, - видача споживчих кредитів розширює платоспроможний попит на ринку, що значною мірою стимулює розвиток виробництва в країні.

Стосовно кредитування органів державної влади у зв'язку з перевищенням бюджетних витрат над доходами, то банківські системи у більшості країн світу, як правило, уникають видачі прямих кредитів на вказані цілі. Головною формою залучення грошових коштів є випуск облігацій державних позик та інших видів цінних паперів.