Умови та методи банківського кредитува ння господарюючих суб’єктів

• ступінь ризику, яким обтяжений комерційний банк, залежно від терміну, на який надається кредит, від виду й типу кредиту та від забезпечення;

• структура кредитних ресурсів банку (чим вищою є частка залучених коштів, тим дорожчим має бути кредит);

• попит на кредит (чим менший попит, тим дешевшим буде кредит);

• стабільність грошового обігу в країні (чим вищі темпи інфляції, тим дорожчим буде плата за кредит, тобто у банку зростає ступінь ризику втрати своїх ресурсів через знецінення грошей).

Отже, у принципах кредитування відображаються стійкі й перевірені практикою банківські орієнтири, закономірні зв'язки та закономірності організації кредитного процесу. Принципи кредитування стимулюють економічну зацікавленість суб'єктів кредитних відносин у найкращих результатах своєї діяльності.

Принципи банківського кредиту не є раз і назавжди незмінними. Розвиток економіки, зміна характеру економічних відносин спричиняють як появу нових принципів, що відповідають новим умовам, так і зміну сутності традиційних принципів кредитування.Втім, якщо визначати принципи банківського кредитування в якості основи, фундаменту для побудови грошово-кредитних відносин на мікроекономічному рівні, то даний перелік міг би бути доповнений ще і такими принципами, як диференційований підхід і мінімізація ризику при кредитуванні, актуальність дотримання яких в умовах перехідного періоду визначається як нестабільністю економічного розвитку в цілому, так і проблемами діяльності окремих суб'єктів господарювання зокрема. Указані принципи тісно взаємопов'язані між собою й виражають необхідність диференціювання вихідних умов видачі кредитів різним категоріям позичальників залежно від результатів їх господарсько-фінансової діяльності та перспектив окупності відповідних проектів. Це є важливим засобом зниження рівня кредитного ризику та забезпечення своєчасного і повного повернення наданих кредитів з виплатою належних процентів, а в кінцевому підсумку - і засобом впровадження гнучкої кредитної політики стосовно різних клієнтів відповідно до їхніх потреб і реальних можливостей погасити позику.

Комплексне, системне застосування на практиці всіх принципів банківського кредитування дає можливість враховувати інтереси як обох суб'єктів кредитної угоди (банку й позичальника), так і держави.

Основними ж умовами кредитних відносин є можливість надання позики кредитором і забезпечення її поверненості боржником. Тому налагодження кредитних відносин між банками та потенційними боржниками повинно враховувати реалії їх розвитку в перехідний до ринку період.

В умовах же фінансових негараздів як в кредиторів, так і в потенційних боржників, банки повинні індивідуально підходити до кожної окремої позичкової операції. Перехід до ринкових відносин висуває на перший план оцінку економічної кон'юнктури та якісних параметрів розвитку даного позичальника. А це, насамперед, означає, що банківські позики повинні надаватися тим клієнтам, в продукції чи послугах яких суспільство зацікавлене найбільше - з одного боку, і можливість їх реалізації в даних економічних умовах - з іншого.

Тому кожна заявка клієнта підлягає детальному та всебічному аналізу для виявлення ступеня ризику, пов'язаного з видачею позики. Ризики, які пов'язані з кредитуванням, необхідно виявити найбільш повно вже в момент звернення позичальника в банк. В зв'язку з цим, в ході попереднього аналізу необхідно отримати відповіді на ключові питання, зокрема, необхідність, мету та обґрунтованість позики. Наявність солідного забезпечення, інші позитивні фактори не зможуть попередити кризову ситуацію, якщо позика в своїй основі не є обґрунтованою. В даному контексті необхідно відмітити, що на практиці лише невелика кількість заявок на кредит є бездоганними з огляду на необхідність, обґрунтованість, мету та забезпеченість. Професійна підготовка керівників та працівників банку полягає саме у тому, щоб дати зважену оцінку сильних та слабких сторін майбутньої угоди та прийняти обґрунтований ризик, який в тій чи іншій мірі присутній в кожній кредитній операції.

Отже, можна визначити такі основні умови за яких банківські установи здійснюють кредитування суб’єктів господарювання:

1. Кредити можуть надаватись у межах наявних вільних ресурсів банку.