Умови та методи банківського кредитува ння господарюючих суб’єктів

Банки як фінансові посередники реалізують свою роль передусім через три види базових операцій: депозитні, позичкові і розрахункові. Виконання цих операцій уже забезпечує провідне місце банкам у фінансовому посередництві, оскільки через них вони установлюють зв'язки майже з усім економічним оточенням і мають можливість впливати на переважну частину економічних процесів. Проте обмежитися тільки цими операціями в сучасних умовах банки просто не можуть. Під тиском своїх конкурентів, загострення фінансових ризиків, проникнення небанківських посередників у сферу діяльності банків останні змушені все глибше проникати у вузькоспеціалізовані сегменти грошового ринку і навіть у сферу прямого фінансування, виступаючи там у ролі звичайних брокерів та дилерів.

На сьогоднішньому етапі одну з найважливіших ролей у стимулюванні відтворювальних процесів в економіці відіграє банківський кредит як головне джерело забезпечення грошовими ресурсами поточної господарської діяльності підприємств незалежно від форми власності та сфери господарювання. Незважаючи на те, що кризові явища в економічній системі практично підірвали фінансову стійкість більшості вітчизняних підприємств, внаслідок чого різко скоротилась кількість надійних фірм-позичальників (на фоні падіння прибутковості банківських операцій), кредитні операції залишаються головним видом активних операцій комерційних банків, в який вкладається переважна більшість залучених банками ресурсів. Так, станом на 1 січня 2005 p. кредитні вкладення становили 69% від загальних активів.

Отже, провідна роль кредиту серед операцій комерційних банків зумовлена існуючими у суспільстві економічними відносинами, при яких у одних суб’єктів ринку нагромаджуються значні суми грошових коштів, що тимчасово не використовуються в обороті, а в інших – відчувається потреба в додаткових грошових ресурсах. Щоб уникнути бездіяльного омертвіння коштів, які вивільняються в процесі розширеного відтворення потрібно застосувати кредит. Адже він надає можливість мобілізувати тимчасово вільні кошти одних суб’єктів і направляти іншим. Звідси випливає, що саме кредит є тим фактором, який значною мірою забезпечує безперервність розширеного відтворення в економіці. Хоча кредит не збільшує фізичний обсяг загальної маси факторів виробництва, однак, виступаючи найбільш мобільним і гнучким джерелом грошових коштів, він забезпечує потреби підприємств пов’язані з формуванням їх основних і оборотних капіталів.Необхiднiсть кредитного механiзму в ринкових умовах обумовлена органiзацiєю i управлiнням кредитного забезпечення на макро - та мiкро - рiвнях з метою ефективного розвитку економiки країни - з однiєї сторони i, враховуючи практичну реалiзацiю антицинацiйної функцiї кредиту, регулювання грошового обiгу - з другої. Метою функцiонування кредитного механiзму є вплив через практичну реалiзацiю функцiй кредиту на дiяльнiсть господарюючих суб'єктiв економiки країни у цiлому, сприяючи при цьому розширеному суспiльному вiдтворенню на вiдповiдностi з дiєю економiчних законiв. Призначення його випливає iз необхiдностi та мети i полягає в тому, що з участю кредитного механізму забезпечується використання сутi кредиту, реалiзацiєю на практицi його функцiй i ролi, використання рiзноманiтних кредитних вiдносин, а також функцiй банкiв в процесi кредитування.

Таким чином, суть кредитного механiзму обумовлена змiстом, i функцiями та роллю кредиту як самостiйної економiчної категорiї, роллю та видами кредитних вiдносин, органiзацiйною структурою банкiвської системи та її функцiями щодо регулювання кредитних вiдносин .

Практичне використання функцiй кредиту вiдбувається в процесi кредитування, який складається iз слiдуючих стадiй: надання, використання та повернення вартостi. Таким чином, кредитний механiзм являє собою систему дiй або органiзацiйно - економiчних прийомiв з допомогою яких реалiзується роль кредиту в суспiльному вiдтвореннi, тобто проводиться в дiю процес кредитування у вiдповiдностi до потреб суспiльства.

Для ефективної організації кредитних відносин між банками і клієнтами важливе значення має дотримання останніми принципів банківського кредитування. Принципи кредитування становлять головний елемент системи кредитування, оскільки вони відбивають сутність і зміст кредиту та вимоги об'єктивних економічних законів, зокрема, стосовно сфери кредитних відносин.

Під системою банківського кредитування розуміють узгоджену сукупність елементів, які визначають організацію (техніку й технологію) кредитного процесу та його регулювання відповідно до принципів кредитування.

Одним із основних елементів у системі основних засад банківського кредитування є методи кредитування, оскільки вони визначають низку інших елементів цієї системи, зокрема, вид позичкового рахунку, способи врегулювання можливої кредитної заборгованості, форми та порядок здійснення контролю (моніторингу) за цільовим використанням залучених коштів і своєчасним їх поверненням.

Під методом кредитування розуміють способи надання та погашення кредиту відповідно до принципів кредитування.

Поняття „кредитний потрефль” комерційного банку трактується як сукупність усіх наданих банком позик, згрупованих на основі критеріїв, що дозволяють диверсифікувати кредитні вкладення з метою мінімізації кредитного ризику і забезпечення ліквідності банку.