Умови та методи банківського кредитува ння господарюючих суб’єктів
Безумовні гарантії, що беруться до розрахунку резерву під кредитні ризики за відповідними коефіцієнтами наведені в табл. 2.2.
Таблиця 2.2.
Коефіцієнти для резерву під кредитні ризики
Предмети застави, що беруться до розрахунку резерву під кредитні ризики за відповідними коефіцієнтами наведені в табл. 2.3.
Вартість предмета застави визначається банком при кредитуванні за ринковою вартістю. Загальною вимогою до розміру забезпечення за кредитною операцією є перевищення його ринкової вартості порівняно із сумою основного боргу та відсотків за ним з урахуванням обсягу можливих витрат на реалізацію застави в разі невиконання позичальником своїх зобов'язань.
Таблиця 2.3.
Коефіцієнти для розрахунку резерву під кредитні ризики
На підставі класифікації валового кредитного ризику та враховуючи прийняте забезпечення, банк визначає чистий кредитний ризик за кожною кредитною операцією і зважує його на встановлений коефіцієнт резервування (табл. 2.4.)
Резерв під кредитні ризики розподіляється на резерви під стандартну та нестандартну заборгованість за кредитними операціями. Резерви під нестандартну заборгованість формуються за кредитними операціями, класифікованими як "під контролем", "субстандартні", "сумнівні", "безнадійні". Резерв під кредитні ризики формується в тій валюті, в якій враховується заборгованість, і використовується лише для покриття збитків за непогашеною позичальниками заборгованістю за кредитними операціями за основним боргом, стягнення якої є неможливим.
Таблиця 2.4.
Норми резервування залежно від ступеня ризику
Отже, основною метою контролю якості кредитного портфеля, в основу якого і покладено процедуру класифікації наданих кредитів, є:
— зниження кредитного ризику за кожною конкретною позикою;
— зменшення втрат за позиками на рівні кредитного портфеля банку в цілому.
В ході кредитного моніторингу працівники відповідного банківського підрозділу повинні своєчасно розпізнавати та оперативно відстежувати тенденції негативних змін у діяльності позичальника. Найбільш поширеними факторами, що свідчать про погіршення кредитоспроможності позичальника, виступають:
— порушення графіка погашення заборгованості за кредитом та процентів;
— негативні тенденції зміни значень фінансових показників;
— зростання обсягів позареалізаційних доходів та витрат;
— збільшення частки готівкового обороту;
— поява картотеки;
— несвоєчасне надання поточної інформації;