Умови та методи банківського кредитува ння господарюючих суб’єктів

1) розробку програми зміни структури заборгованості відповідно зі стабілізаційними заходами фірми-боржника;

2) одержання додаткової документації і зобов’язань щодо повернення кредиту;

3) робота з керівництвом фірми щодо виявлення проблеми і пошуку її вирішення;

4) розробка програм скорочення видатків;

5) одержання додаткового забезпечення позики тощо.

Якщо на момент настання терміну виконання зобов’язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, то заставодержатель набуває права звернення стягнення на предмет застави

Таким чином, організація роботи банків щодо кредитування клієнтів на основі запропонованої технологічної карти кредитування дозволить (див. додаток Б):

– по-перше, прозоро і зрозуміло для клієнтів організувати процес кредитування;

– по-друге, забезпечити чіткість виконання процедур з кредитування для спеціалістів банку.

Висновок до розділу ІІІ

При написанні третього розділу „Шляхи вдосконалення практики банківського кредитування господарюючих суб’єктів” ми проаналізували сучасний стан видачі кредиту і проблеми із якими стикається банк в процесі своєї роботи.

В результаті ми прийшли до висновку, що необхідно реформувати законодавчу базу, тобто прийняти нові закони та положення, які б сприяли розвитку банківського кредитування, розширили базу надання довготермінових кредитів господарюючим суб’єктам.Кредитоспроможність позичальника доцільно оцінювати з точки зору його “спроможності” повернути основний борг та проценти за ним, тобто здатність повернути позику за певних необхідних умов. Останні повўязані з готовністю клієнта виконати боргові зобовўязання, тобто виступають як субўєктивний фактор, який втілений у ділові якості клієнта. Окрім оцінки кредитоспроможності за прогнозом грошових потоків, для клієнтів реального сектору економіки основними напрямами також є репутація і якості боржника та його поточний фінансовий стан. Зв’язок між значеннями показників, які входять у дані напрями, та ризиковістю кредитної операції полягає у присвоєнні їм рейтингової оцінки та її вплив на інтегровані показники оцінки кредитоспроможності.

Процес кредитування – це багатогранний і складний процес як з точки зору його організації, так і з точки зору його ризиковості. Тому організаційне забезпечення процесу кредитування передбачає: дотримання принципів організації кредитування, розмежування функцій осіб, які реалізують кредитні відносини, та закріплення за ними завдань і відповідальності в процесі кредитування.

Виходячи з цього, механізм кредитування доречно втілювати у технологічні карти його організації.

ВИСНОВКИ

В результатті написання магістерської роботи на тему: „Умови і методи банківського кредитування господарюючих субєктів” ми прийшли до наступних висновків:

Головною ланкою кредитної системи у будь-якій країні є банки, що здійснюють основну масу кредитних і фінансових операцій.

Комерційний банк — це багатофункціональний фінансовий інститут, що здійснює широкий спектр послуг кредитного, страхового і платіжного характеру, а також виконує різноманітні фінансові функції відносно будь-якого підприємства в економіці з метою одержання прибутку.