Характеристика видатних пам'яток фортифікаційного зодчества України

Місто Бахчисарай - це туристична столиця Гірського Криму зі статусом Державного історико-культурного заповідника. Туристичною славою Бахчисарай завдячує трьом видатним пам'яткам середньовічного оборонного зодчества: Ханському палацу, печерному Успенському монастиреві та грізному печерному місту-фортеці Чуфут-Кале.

Середньовічний Бахчисарай лежить на дні глибокого каньйону з трьохсотметровими урвищами між Зовнішньою і Внутрішньою грядами Кримських гір на висоті 150-340 м. Засновниками його є перші хани кримських татар, які відкололися від Золотої Орди й у XIV ст. утворили власну державу. Ханською столицею спершу була неприступна фортеця Чуфут-Кале ("Фортеця коштовностей"), що "приліпилася" до скель на висоті 550-600 м, але зі зміцненням воєнно-політичної могутності ханства її було перенесено нижче в долину, де виріс Бахчисарай, назва якого з тюркської перекладається як "Місто-сад".

У XV-XVIII ст. Бахчисарай славився своїми ремеслами, тут жили ювеліри, мідники, гончарі, чоботарі (виготовляли популярні сап'янові чоботи і східні туфлі) та зброярі, вироби яких - ножі, кинджали, шаблі, рушниці - вважалися кращими "а турецькі. Однак, після Кримської війни і приєднання Криму до Російської імперії почалася масова втеча татар у Туреччину, занепали ремесла й місто майже спорожніло, а завершило його занепад примусове виселення татар з Криму за наказом Сталіна.

Нині головна вулиця Бахчисарая не втратила свого середньовічного шарму. По обидва її боки туляться крамниці, ремісничі майстерні, харчевні й тісні житлові будиночки, ліворуч над вулицею нависають скелі, а попід ними досі збереглися будин-ки-мушараби середньовічного типу. Головна вулиця міста виводить до Ханського палацу і веде далі вздовж каньйону до монастиря й фортеці Чуфут-Кале.

Ханський палац (Хан-Сарай) - це у прямому змісті слова Унікальна пам'ятка східної архітектури XVI-XVIII ст., цей кочівницький житловий комплекс середньовічного феодального типу не має аналогів у світі. Син могутнього Менглі-Гірея хан Адиль-Сахиб-Гірей (правив у 1532-1551 pp.) на початку свого правління переніс ханську резиденцію з ущелини Ашлама-Дерена широке плато долини річки Чурук-Су і заклав тут величний замок з палацом-гаремом, мечеттю, приміщеннями для воїнів і численної челяді. Для цього русло річки було трансформовано і воду пущено в рів, що по периметру оточував стіни ханського замку-палацу (рис. 5.21). Нині цей палац займає площу трохи більше 4 га, але в часи Адиль-Сахиб-Гірея вона була набагато більшою. До оборонної стіни і західних воріт палацу прилягали сади, де проводили дозвілля хан та його числені жінки і діти.

Незважаючи на руйнування невблаганним часом і пожежами, архітектурний комплекс Ханського палацу зберігся, а з 1990-х pp., після повернення татар на свою історичну батьківщину, активно відновлюється. З 2004 р. відкрила двері для паломницько-туристичного відвідування (як і належить - без взуття) велична двоповерхова Велика ханська мечеть (Хан-Джамі) XVI ст. з двома високими шпилястими мінаретами пообіч. її внутрішній декор аскетичний, головну увагу відвідувачів привертає філігранна в'язь 12 священних висловів Корана. Поряд із мечеттю - споруда медресе й цвинтар-усипальниця (мезарлик) ханської династії Гіреїв. Далі по периметру двора йдуть службові будівлі, стайні, а навпроти - корпуси гарему. Поряд із воротами на другому поверсі містилася ханська варта.

До першого будівельного періоду палацу належать Мала мечеть у монументальному стилі, близькому до візантійського, та Фонтанний дворик палацу. Тут є два фонтани. Першим привертає увагу мармуровий Золотий фонтан (Mar-зуб), багато декорований рослинним орнаментом і арабською в'яззю висловів з Корану. Він споруджений у 1733 р. за правління хана Кап-лан-Гірея. Однак прославив Бахчисарай менший і на перший погляд непоказний Фонтан сліз (Сельсе-біль) у протилежному куті дворика. Цей унікальний пам'ятник скульптурного зодчества створений в 1764 р. видатним майстром Омаром у пам'ять рано померлої коханої дружини Крим-Гірея - красуні Діляре. На ньому серед орнаменту вирізане людське око, з якого краплина за краплиною стікає, неначе людські сльози обличчям, вода. Цей фонтан став символом живої людської скорботи, втіленої в холодному камені.

Майстер Омар збудував також монументальний мавзолей (дюрбе) Діляре-Бікеч у кращих традиціях османської архітектури XV-XVI ст.

йбільшою світлицею палацу є монументальний Зал Ради і Суду (Диван) з кольоровими вітражами кінця XVI ст. (орнамент і кольорова гама скла не повторюються в жодному з вікон). У Дивані збиралася Рада старійшин Кримського ханства, без згоди яких хан не розпочинав жодної державної справи - для цього вздовж стін залу тягнулися м'які дивани з розшитими подушками, а біля північної стіни височів ханський трон. Серед пізніше реконструйованих при Крим-Гіреї палат палацу - Золотий кабінет, Кімната ханського спадкоємця, Посольський зал (нині тут музей-виставка східної зброї), Кавова кімната, Літня альтанка, Кімната цирюльника. У внутрішньому дворику розбито квітучий сад з басейном та мармуровою копією Фонтану сліз. У гаремному корпусі розміщена етнографічна експозиція, яка знайомить з традиційним татарським костюмом, побутом і матеріальною культурою.