Характеристика видатних пам'яток фортифікаційного зодчества України
Успенський собор служив усипальницею київських князів, литовської та української шляхти, багатьох церковно-політичних діячів України. Тут поховані сестра Володимира Мономаха Євпраксія Всеволодівна, митрополит Петро Могила тощо. Під час татарських навал XIII-XIV ст. і пожеж (зокрема 1718 р.) собор неодноразово плюндрувався, та його знову відбудовували в оновлених архітектурних формах. З 1929 р. у соборі діяв музей. Успенський собор було підірвано енкаведистами у 1941 р. під час здачі Києва фашистській армії. Відповідно до Указу Президента України Леоніда Кучми у 1997-2000 pp. Успенський собор наново відбудовано й освячено.
Троїцька надбрамна церква - ще один збережений давньоруський храм лаври, збудований над головною лаврською брамою у 1106-1108 pp. Засновником храму є син чернігівського князя Святослав Давидович (сучасні інтер'єри храму були розписані та декоровані у стилі українського бароко київськими майстрами XVIII ст.).
Поряд з Успенським собором у центрі Соборної площі височить Велика лаврська дзвіниця, зведена у 1731 - 1744 рр. за проектом архітектора І. Г. Шеделя на місці колишньої дерев'яної, яка згоріла під час пожежі 1718 р. Висота її сягає 96,52 м (на той час вона була найвищою спорудою Східної Європи). Поєднала в собі стилі бароко й класицизму. На четвертому ярусі 12 Туристичне краєзнавство дзвіниці з 1744 р. встановлені куранти, у 1903 р. їх замінено новими, зробленими за зразком курантів московського кремля, які досі видзвонюють щокожну чверть години. Дзвіницю увінчано рядом дзвонів, у тому числі трьома найважчими вагою 343, 201 і 199 пудів (відлиті, відповідно, у 1825 p., 1719 p. і 1810 р.) та 8 малими.
Печерська лавра має кілька входів. У Верхню лавру ведуть Святі ворота й Економічні ворота; у Нижню - Західні і Східні. А між собою Верхня і Нижня частини монастиря з'єднані Печерними вратами. На лаврських стінах пообіч Святих воріт зображені два сонми Святих, які складають Собор Печерських Святих.
Поза межами лаврських стін є ще одна древня святиня - кам'яний храм Преображення Господнього, більше відомий як Спас на Берестові. Саме тут була заміська князівська резиденція (у 1015 р. у ній почив Св. Равноап. князь Володимир Великий). Церква Святих Апостолів (у якій служив Іларіон) не збереглася, та в 1113-1125 рр. на її місці звели Спаський храм (тоді він був у два рази вищий і довший за нинішній). При ньому існував окремий чоловічий монастир. У 1158 р. тут був похований засновник Москви і палій Києва князь Юрій Довгорукий. У 1240 р. церкву зруйнували монголи. Але в 1640-1642 р. П. Могила відбудував храм. У його інтер'єрі збереглися фрагменти фресок XII ст., а серед пізніх розписів є ктиторський портрет митрополита П. Могили.З огляду на виняткову історико-культурну цінність архітектурного ансамблю лаври, 14-та сесія Міжурядового комітету ЮНЕСКО зі збереження всесвітніх культурних та природних надбань (Канада, м. Банф) 7-12 грудня 1990 р. визнала Києво-Печерську лавру пам'яткою світового значення.
До складу заповідника ввійшли музеї Книги і друкарства України, Українського народного декоративно-прикладного мистецтва України, Театрального, музичного та кіномистецтва України, Історичних коштовностей та Державна історична бібліотека.
Ровесниками Києво-Печерської лаври є оборонно-сакральні ансамблі древнього Чернігова. Вони утворюють Національний архітектурно історичний заповідник "Чернігів стародавній".
Основна частина пам'яток архітектури заповідника "Чернігів стародавній" знаходиться у старій частині міста, яка розташова-
на на березі Десни і називається "Вал". Це князівський дитинець стародавнього Чернігова, розбудований на справжній замок князем Мстиславом; у XVII-XVIII ст. Вал був козацькою фортецею. З того часу вздовж Валу на чатах завмерли козацькі гармати.
Розквіт Чернігова пов'язаний з князюванням славетного Мстислава Володимировича, який успадкував риси свого легендарного діда Святослава. За Мстислава Чернігів став столицею всього давньоруського Лівобережжя від Оки на півночі до чорноморської Тмутаракані на півдні. Тоді ж у Чернігові постали величні давньоруські храми. Мстислав та його дружина Ана-стасія залишили після себе Спасо-Преображенський собор - це найдавніший християнський храм Київської Русі, що зберігся до нашого часу (заснований у 1030 р.). П'ятиглавий храм зведено грецькими зодчими у візантійському стилі. У ньому поховано Мстислава Володимировича і княгиню Анастасію, князів Святослава Ярославовича, Ізяслава і, ймовірно, Ігоря Святославовича - головного героя епічного "Слова о полку Ігоревім". Родовою церквою-усипальницею чернігівських князів Свято-славовичів є одноглавий Борисоглібський собор, побудований у 1123 р. князем Давидом Святославовичем.
Духовно-історичним осередком міста є Болдині гори, що піднімаються над заплавою Десни на висоту до 35 м і охоплюють її широкою дугою. Болдині гори ще в язичницькі часи використовувалися в сакральному значенні. Тут до наших днів зберігся один з найбільших давньоруських некрополів, який нараховує понад 200 поховальних насипів. Перші з'явилися ще в IX ст. Найбільші - Гульбище і Безіменний - легендарні. З курганом Гульбище пов'язана легенда про богатиря, який став прообразом билинного Іллі Муромця. Підставою для цього стали результати розкопок цього кургану. У ньому археологи виявили найбільший з відомих нині давньоруських мечів, а також інші обладунки надзвичайно великих розмірів. З Болди-них гір відкривається краєвид заплави Десни і Святого гаю з озером, в якому наприкинці X ст. охрестили чернігівців.