Шпаргалка

6. Диверсифікація активів та діяльності з метою зменшення ри¬зиків.

7. Попередження захоплення компанії великими корпоратив¬ними «хижаками» та збереження контролю над підприємством

В антимонопольних законодавствах більшості країн розрізня¬ють горизонтальне злиття (приєднання, поглинання) та верти¬кальне.

Горизонтальне злиття — це об'єднання двох фірм, які ви¬робляють однаковий тип товару чи надають однакові послуги.

Вертикальне злиття — це злиття одного підприємства з но¬го постачальником сировини чи споживачем продукції.

Законодавчий контроль спрямований здебільшого на горизон¬тальні злиття, оскільки в їх результаті підприємства дістають змогу перешкоджати доступу до ринку своїх конкурентів, уста¬новлювати дискримінаційні ціни, створювати дефіцит певного товару і т. ін., що призводить до послаблення конкуренції. Вер¬тикальні злиття істотно не виливають на рівень конкуренції.Злиття кількох підприємств в одне. Така форма санаційної реорганізації, як злиття, означає об'єднання підприємства (або кількох підприємств), яке перебуває у фінансовій кризі, з іншим, фінансове стійким підприємством (кількома підприємствами) У разі злиття підприємств усі майнові права та обов'язки кожного з них переходять до новоствореної о підприємства. Бухгалтерські баланси підприємств консолідуються. Лід час такої реорганізації активи і пасиви підприємств, що реорганізуються, у повному об¬сязі передаються підприємству-правонастуннику; підприємства, які злилися, припиняють господарську діяльність і втрачають свій юридичний статус.

Реорганізація приєднанням. Приєднання — це спосіб корпо¬ративної реструктуризації, який передбачає приєднання всіх прав та обов'язків однієї або кількох юридичних осіб — правопопередників до іншої юридичної особи — правонаступника. У резуль¬таті такої реструктуризації підприємства, що приєднуються, згід¬но зі статтею 34 Закону «Про підприємства в Україні» вилуча¬ються з державного реєстру та втрачають свій юридичний статус. Проте реорганізація приєднанням має певні особливості, зумовлені тим, що в результаті приєднан¬ня нова юридична особа не створюється, а лише вносяться зміни до засновницьких документів правонаступника. ЦІ зміни можуть бути пов'язані зі збільшенням статутного фонду підприємства, до якого здійснюється приєднання, зміною складу його засновників чи організаційно-правової форми.

Наголосимо, що принципова різниця між злиттям та при¬єднанням полягає в тому, що в першому випадку всі майнові права та обов'язки кількох юридичних осіб концентруються на балансі підприємства, яке створюється, а в другому —- на балансі підприємства, що вже функціонує на момент при¬йняття рішення про приєднання.

46. Реорганізація спрямована на розукрупнення.

До розукрупнення підприємства (поділ, виокремлення) вдаю¬ться в таких основних випадках.

1. Якщо в підприємства поряд із прибутковими секторами діяльності є багато збиткових виробництв. Метою розукруп¬нення при цьому є виокремлення підрозділів, які є санаційне спроможними, і їх подальше фінансове оздоровлення, зокрема й за допомогою приватизації. Структурні підрозділи, які не підля¬гають санації, залишаються в організаційній структурі підприєм¬ства, яке з часом оголошується банкрутом.

2. У разі високого рівня диверсифікації сфер діяльності під¬приємств, які підлягають санації. Якщо до таких підприємств виявляють інтерес кілька інвесторів (санаторів), котрі цікавлять¬ся різними ділянками виробництва, то в результаті розукрупнен¬ня, кожний з інвесторів може вкласти кошти в ту сферу, яка його найбільш приваблює, не обтяжуючи себе при цьому непрофіль¬ними виробничими структурами.

3. Коли йдеться про передприватизаційну підготовку державних підприємств з метою підвищення їх інвестиційної привабливості.

4. За рішенням антимонопольних органів. Якщо підприємство — монопольне утворення зловживає монопольним становищем на рин¬ку, може бути прийняте рішення про примусовий його поділ.