Шпаргалка

У першому випадку потреба в капіталі постає переважно на пасивній стороні балансу (погашення кредитів, виплата процен¬тів, виконання податкових та інших зобов'язань), а в другому —• потреба в капіталі виникає на активній стороні балансу (фінансу¬вання капітальних вкладень та поточної операційної діяльності).

Визначення потреби в капіталі, необхідному для відновлення платоспроможності підпригмства. є першочерговим завданням фінансового менеджменту на підприємстві, яке перебуває у кризі. У разі виникнення в підприємства дефіциту оборотних коштів можливі перебої в його постачанні, у процесах виробництва та збуту, виникають прострочені платежі й невиправдана заборгованість. Зрештою це призводить до фінансової кризи. З метою відновлення платоспроможності перед підприємством постає нагальна необ¬хідність поповнення фондів обігу, зокрема таких їх елементів, як кошти в касі та на поточних рахунках у банківських установах.

Потреба у грошових коштах визначається згідно з оперативною (СгаяН) програмою та платіжним календарем. Базою для визна¬чення потреби в капіталі є дані аналізу фінансового стану під¬приємства та розшифрування кредиторської заборгованості за окремими контрагентами, обсягами заборгованості та стро¬ками погашення. Потреба в капіталі, яка випливає з оперативної (СгазН) програми, складається із сум заборгованості, щодо яких не вдалося досягти домовленості про їх списання чи реструктуриза¬цію та строк сплати яких настав або настане найближчим часом. Враховуються також платіжні зобов'язання, які можуть виникнути в ході поточної операційної діяльності суб'єкта господарювання.

Від правильності визначення обсягу капіталу, необхідного для відновлення платоспроможності та виконання поточних зобов'язань, залежить подальша життєдіяльність підприємства, оскільки неспро¬можність погасити заборгованість в установлений строк є підставою для порушення проти підприємства справи про банкрутство.

Потреба в капіталі для проведення виробничо-технічних санаційних заходів визначається за планом капіталовкладень, а також за організаційним та фінансовим планами проекту санації. Обсяг необхідних фінансових ресурсів обчислюється так:

«+» обсяг потреби в інвестиційному та оборотному капіталі;

«-» очікуваний обсяг виручки від реалізації окремих об'єктів активів;

«±» від'ємний (додатний) СасН-Р1о\у (грошовий потік), очіку¬ваний у періоді проведення санації.

Визначальним при цьому є обсяг потреби в інвестиційному та оборотному капіталі.

34. Економічний зміст і мета санації балансу. Санаційний прибуток та його складові.

Санація балансу полягає в покритті відображених в балансі збитків і створення необхідних резервів за рахунок одержання санаційного прибутку. Основна мета – приведення статутного капіталу підприємства у відповідність до чистих активів.

В результаті санації балансу, балансовий курс корпоративних прав досягає 100% і більше.

Санаційний прибуток – це прибуток, який виникає в результаті викупу підприємством власних корпоративних прав, за курсом нижче за номінальну вартість (дисажіо). В результаті безкоштовної передачі до анулювання, знижується номінальна вартість або при одержанні безповоротної допомоги від власників корпоративних прав, кредиторів.

АктивПасив

СК – 200

Дод.к. -0

Рез.к – 0