Шпаргалка

Звичайно, у середньостроковій та довгостроковій перспективі використовувати основні фонди, узяті у лізинг, підприємству значно невигідніше, ніж використовувати їх на умовах власності. Крім того, у результаті зворотного лізингу знижується кредито¬спроможність підприємства. Проте платоспроможність його від¬чутно підвищується, що дає змогу розрахуватися з поточними зо¬бов'язаннями та уникнути порушення справи про банкрутство.

Нерідко неплатоспроможне підприємство не має іншого способу відновити ліквідність, аніж вдатися до зворотного лізингу. До то¬го ж це підприємство як збиткове може отримати значну еконо¬мію на податкових платежах, які супроводжують операцію купі-влі-продажу відповідного об'єкта основних фондів.

3. Здача в оренду основних фондів, які не повною мірою ви¬ користовуються у виробничому процесі.4. Оптимізація структури розміщення оборотного капіталу (зменшення частки низьколіквідних оборотних засобів, запасів

сировини та матеріалів, незавершеного виробництва тощо). Ви значення оптимального обсягу та структури запасів є завданням контролінгу матеріальних потоків. При цьому широко використовується так званий АВС-аналіз (див. розділ 2).

Слід ураховувати, що надмірні запаси зумовлюють не лише зниження ліквідності підприємства, а й додаткові витрати, зо¬крема складські чи робочої сили. Окрім того, існує ризик щодо втрати якості чи знецінення певних видів сировини й матеріалів.

5. Продаж окремих низькорентабельних структурних підрозділів (філій) та об'єктів основних фондів. За рахунок цієї опера¬

ції підприємство може отримати інвестиційні ресурси для перепрофілювання виробництва на більш прибуткові види діяльності.

Зауважимо, що в разі продажу основних фондів (деталей, аг¬регатів, демонтованого обладнання) такі операції підлягають оподаткуванню податком на долану вартість за ставкою 20%. Згідно із Законом України «Про оподаткування прибутку підпри¬ємств» сума перевищення виручки від продажу окремих об'єктів основних фондів над їх балансовою вартістю включається до ва¬лових доходів підприємства, а сума перевищення балансової вар¬тості над виручкою від такого продажу погашається за рахунок прибутку після оподаткування. Балансова (залишкова) вартість основних фондів — це різниця між їх початковою вартістю та нарахованою сумою зносу.

7.Рефінансування дебіторської заборгованості — це форма реструктуризації активів, що полягаг в переведенні дебіторської заборгованості в інші, ліквідні форми оборотних активів: грошові кошти, короткострокові фінансові вкладення тощо. Одним із фа¬ кторів, які негативно впливають на фінансовий стан підприємств, зокрема на їх платоспроможність, є високий рівень невиправда¬ної дебіторської заборгованості (загалом по Україні станом на початок 2000 року загальна сума дебіторської заборгованості між

суб'єктами господарювання досягла майже 172 млрд грн.). Погашення такої заборгованості є важливим резервом відновлення платоспроможності підприємств, що опинилися у фінансовій кризі. Тому фінансовий менеджмент має докласти всіх зусиль, аби використати цей резерв.

37. Управління витратами в системі антикризових заходів.

38. Фінансове оздоровлення із залученням засобів власників підприємств.

Найбільш зацікавленими в санації неспроможного підприєм¬ства особами є його власники (акціонери, пайовики та ін.). Вони, як правило, несуть значний тягар фінансування санаційних захо¬дів. Фінансувати санацію власники можуть у таких формах:

а) внески на збільшення статутного фонду;

б) надання позик;

в) цільові внески на безповоротній основі.