Державне регулювання ведення мисливського господарства

Щодо державного управління мисливським господарством

На даний час в області є три групи користувачів мисливських угідь, а саме:

- державні лісогосподарські підприємтсва які знаходяться у відомчому підпорядкування Держкомлісгоспу України;

- районні ради УТМР;

- користувачі мисливських угідь, засновниками яких є приватні організації;

Відповідно до статті 4 Закону України „Про мисливське господарство та полювання” [11, с.75] передбачено , що державне регулювання у галузі мисливського господарства та полювання здійснюють Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання. Спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у галузі мисливського господарство визначено Держкомлісгосп України.

Статтею 6 Закону України про мисливське господарство та полювання визначені повноваження спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання, серед яких здійснення державного регулювання та контролю у галузі мисливського господарства та полювання.Близько половини мисливських угідь в Івано-Франківській області закріплені за державними лісогосподарськими підприємствами, які відомчо підпорядковані спеціально уповноваденому органу виконавчої влади у галузі мисливського господарства.

Державний контроль у випадку, коли користувачі мисливських угідь і спеціально уповноважений орган виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання знаходяться в одному відомстві, є неефективним. В принципі такий вид контролю називається відомчим контролем.

Держкомлісгоспом України утворено інститут районних мисливознавців яким делеговані повноваження по державному регулюванню і контролю. Районні мисливствознавці введені в штат державних лісогосподарських підприємств, які також ведуть мисливське господарство. Введенні в штат державних лісогосподарських підприємств районні мисливствознавці на практиці не мають важелів впливу на ведення мисливського господарства в тій організації, в якій вони працюють.

Для ефективності державного регулювання і контролю у галузі мисливського господарства та полювання на районному рівні пропоную ввести обласним управлінням лісового господарства в штат районних мисливствознавці з перерозподілом бюджетних коштів, які надаються державним лісогоподарським підприємствам для функціонування районних мисливствознавців обласним управлінням лісового господарства.

Щодо розподілу коштів отриманих за посвідчення мисливця та контрольних карток.

Відповідно до наказу Держкомлісгоспу України від 31.08.28 № 97 „Про використання коштів, отриманих від реалізації користувачам мисливських угідь ліцензій на добування мисливських тварин, а також за видачу посвідчень мисливця і щорічних контрольних карток обліку добутої дичини та порушень правил полювання” [11, с.313] визначено порядок використання коштів отриманих за видачу посвідчень мисливця, контрольних карток, ліцензій.

Пропоную внести зміни до цього наказу і кошти спрямовувати в регіони відповідно до певного алгоритму, який би прив’язувався до площі мисливських угідь, кількості мисливців тощо.

Дана поправка сприяла б заявлену урядом України політику на прозорості використання коштів.

Щодо вирішення питання конкурентного надання у користування мисливських угідь.

У зв’язку з тим, що користування мисливськими угіддями не надаються за принципом конкурентності, низькою залишається ефективність ведення мисливського господарства.