Динаміка змін в культурній системі України: загальнонаціональний, галузевий, територіальний аспекти

Найбільш прибутковими в сфері дозвіллєвого бізнесу є такі комерційні організації, як нічні клуби, казино, клуби спортивно – оздоровчого характеру, лікувально – оздоровчі комплекси, різні учбові центри східних єдиноборств, боулінгу, шейпінгу.

Пріоритетним напрямком в діяльності комерційних закладів є також індустрія масового дозвілля та розваг. Насамперед такі, як шоу – бізнес, рок – ансамблі, комерційні фестивалі, конкурси, масові свята, а також організація відеосалонів, дискотек, аматорських клубів в поєднанні з кафе, барами та ресторанами. Широко почали розповсюджуватися різноманітні конкурси краси, паради мод, круїзи. спортивні видовища в поєднанні з шоу – заходами.

Особливою стороною комерційного сектору в сфері культури є його підприємницький характер. широка ініціатива, орієнтація на попит і кон’юктуру ринку. Але при посиленні комерційних інтересів не завжди враховується необхідність зростання культурних потреб населення, що несуть в собі шаблони східної моди „індустрії розваг”, нерідко на шкоду багатьом національним традиціям.Насамперед це стосується національного телебачення. Програми телестудій складаються безсистемно, переважає кіно показ низькопробних американських бойовиків або мексиканських так званих „мильних опер” чи копіювання окремих проектів російського телебачення. Дуже перевантажене телебачення й рекламою, яка спрямована в основному на показ другорядних іноземних виробів, які не користуються попитом та завдає шкоди вітчизняним виробникам, реклама виробів яких в меншій мірі присутня, якість якої не завжди високої якості, а іноді – не витримує ніякої критики.

Підприємницька і комерційна діяльність закладів культури може розвиватися також за рахунок надання в оренду основних фондів і майна, приміщень під офіси, комерційні кіоски, міні маркети, кафе, бари, ресторани. Великим попитом користуються платні курси, які організовують заклади культури з таких спеціальностей як: бухгалтери, менеджери, маркетологи, референти, діловоди, що володіють навичками комп’ютерної грамотності, спеціалісти лікувально – оздоровчого масажу, ручного і машинного в’язання, крою і шиття. Успіх комерційної діяльності цих напрямків в значній мірі залежить від обраної стратегії культурного маркетингу, проведення попередніх маркетингових досліджень цього ринку.

Взагалі закладам культури і мистецтв необхідно постійно проводити маркетингові дослідження щодо вивчення кон’юнктури ринку культури. Це дасть їм можливість створювати культурно – інтелектуальні продукти і послуги, які користуються попитом у населення, а також формувати нові потреби, пропонувати нові послуги. Відповідно до цього має поширюватися реклама, впроваджуватися такі форми доведення культурного продукту і послуг до споживачів та матеріального стимулювання працівників, які виконують цю роботу.

Впровадження маркетингу в галузі культури та мистецтва пов’язана з вивченням і аналізом зовнішнього середовища, його вплив на діяльність закладів культури, тобто пошуку засобів адаптації до змін в законодавчо-нормативній базі, економічному стані державі і регіонів, поведінки споживачів, наявності конкурентів, постачальників і посередницьких структур. На підставі проведення аналізу ринку і змін в зовнішньому середовищі, заклади культури визначають головні напрямки розвитку культурно – дозвіллєвої діяльності, освоєння нових видів послуг для населення, створення умов для нерегламентованого дозвіллєвого спілкування, змістовного проведення вільного часу, а також створення умов для творчого розвитку особистості, підвищення культурного рівня і естетичного виховання населення.

Всі ці напрямки мають бути відображені в планах закладу культури, чітко визначити обсяг творчо-виробничої діяльності і фінансових джерел, матеріально-технічне забезпечення і соціальний розвиток колективу.

Впровадження маркетингу в діяльності закладів культури, викликає необхідність суттєвих змін в управлінні їх діяльністю на основі застосування стратегічного управління та планування, головними напрямками якого є:

- формування нових естетичних смаків населення;

- визначення проблем в кадрах і підготовка творчих колективів;

- розроблення нових видів послуг і технології їх виробництва;

- формування джерел фінансування;

- розвиток нових взаємовідносин з меценатом і спонсорами;