РЕГУЛЮВАННЯ БАНКІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА НАГЛЯД

Включенню банку до категорії проблемних має передувати зас¬тосування службою банківського нагляду комплексу попереджу¬вальних заходів на підставі результатів безвиїзного контролю.

Банківський нагляд повинен уміти виявляти внутрішні проблеми банку. Ними можуть бути шахрайські дії, порушення законів і нор¬мативних документів тощо. Загалом з погляду оцінки його фінансо¬вого стану основна увага має приділятися платоспроможності і лік¬відності.

У разі виявлення проблем у діяльності банків органи банківського нагляду можуть прийняти рішення про застосування таких заходів:

—вимагати, щоб банк терміново збільшив розмір капіталу до

рівня, який відповідає встановленим нормативам, і завдяки цьому

забезпечив повний захист коштів вкладників;

—передбачити реорганізацію (придбання даного банку більш

сильним, у власність якого перейдуть всі депозитні зобов'язання).

Отже, його вкладники стануть клієнтами більш стійкого банку, не

зазнаючи при цьому втрат;

—припинити діяльність банку і почати процедуру його ліквіда¬

ції відповідно до чинного законодавства.

Слабкою стороною систем банківського нагляду багатьох країн є нездатність вжити термінові заходи стосовно проблемних банків після того, як під час контролю були виявлені їхні проблеми.

Причиною такої бездіяльності зазвичай є недостатні повнова¬ження щодо застосування примусових дій, передбачених у законо¬давстві, або небажання з боку органів влади (іноді з політичних причин) вживати непопулярні, але необхідні заходи для захисту коштів вкладників.

На стадії радикального втручання в діяльність проблемних бан¬ків вживаються такі заходи:

—установлення режиму фінансового оздоровлення;

—припинення діяльності (відкликання ліцензії на здійснення

банківських операцій);

—ліквідація (банкрутство).

Режим фінансового оздоровлення — це система заходів, спрямо¬ваних на усунення порушень, які призвели комерційний банк до збиткової діяльності та скрутного фінансового стану, а також на¬слідків цих порушень, що дають право на застосування таких захо¬дів на період, визначений Національним банком України, але не більше як на 12 місяців.

Підставою для переведення комерційного банку на режим фінан¬сового оздоровлення є невиконання протягом трьох місяців загаль-

новстановлених пруденційних норм та нормативів ведення банків¬ської справи, визначених Національним банком України.