РЕГУЛЮВАННЯ БАНКІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА НАГЛЯД

—процедури та механізми, що мають бути застосовані під час

інспектування кожної сфери діяльності банку;

Доречним і корисним є обговорення меж, змісту та цілей виїз¬ного інспектування з керівництвом банку. Це дає керівництву банку можливість визначити найефективніші шляхи допомоги у проведені інспекцій.

Виїзні інспекції різняться своїми цілями, межами та змістом. Однак існують певні етапи, яких загалом дотримуються під час про-

ведення всіх інспекцій. Першим кроком під час проведення інспек¬ції є зустріч з вищим керівництвом банку з метою представлення інспекторів та обговорення цілей, меж та змісту інспектування.

Під час зустрічі вирішується питання про призначення окремої особи, яка підтримуватиме проміжні відносини між вищим керів¬ництвом банку та інспекторами. Крім того, мають бути з'ясовані поточні питання, зокрема, стосовно службових приміщень та робо¬чих місць, доступу до телефонів, копіювальних апаратів, комп'ю¬терів тощо.

Після ознайомлювальної зустрічі з вищим керівництвом інспек¬тори мають провести ознайомлювальні зустрічі з керівниками чи директорами підрозділів. Мета таких зустрічей збігається з метою першої зустрічі.

Інспектор нагляду (керівник інспекційної бригади) має час від часу проводити зустрічі з допоміжними інспекторами з метою пе¬регляду проведеної ними роботи, вирішення питань, що можуть ви¬никнути, а також контролю виконання плану інспекції. Якщо інс¬пекція виходить за межі відведеного часу, то інспектору необхідно визначити, чи потрібно залучити додаткові сили, або подовжити термін інспекції, або обсяг роботи, яку потрібно виконати, можна скоротити так, аби встигнути закінчити її вчасно.

Керівник інспекторської бригади, крім того, має інформувати працівників департаменту інспектування з питань перебігу інспек¬ції, зокрема щодо всіх виявлених значних проблем.

По закінченні строків інспекції інспектор має написати свій ос¬таточний висновок. Він мусить бути стислим підсумком за фактами, що підкріплюють кожний із висновків. У разі виявлення серйозних недоліків у конкретній сфері діяльності інспектор повинен провести неофіційне обговорення їх з керівником відповідної ланки. Це ро¬биться для того, аби впевнитися, що такі факти відповідають дійс¬ності, і банк мусить визнати їх.

Після закінчення інспекції її результати мають бути передані до банку та до департаменту інспектування.

Звіт про інспектування є офіційним документом департаменту інспектування, в якому викладаються висновки інспекторів і в якому, у разі потреби, департамент інспектування вимагає від банку ви¬правлення ситуації та проведення заходів щодо усунення недоліків.

Завершивши інспекцію, керівник інспекторської бригади має зустрітися з вищим керівництвом банку для обговорення результатів та висновків перевірки. Основною метою зустрічі є передача доку¬мента, що відбиває результати перевірки. Документ має бути досить стислим, висвітлювати позитивні та негативні результати перевірки та давати попередні рекомендації. Необхідно переконатися в тому, що під час підсумкової зустрічі всі проблемні питання обговорено (не обов'язково вирішено).

Звіт про інспектування використовується для ознайомлення і банкірів, і наглядовців із результатами перевірки. Зауважимо, що більшість інформації є «повторенням» тієї, про яку банкіри вже зна¬ли, а деяка інформація має конфіденційний характер і про неї мо¬жуть знати лише працівники нагляду.

З цією метою готуються два документи:

—Звіт про інспектування, що його передає банку департамент