РЕГУЛЮВАННЯ БАНКІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА НАГЛЯД
Отже, необхідність банківського регулювання та нагляду з боку держави визначається квазісуспільною природою банків. Банки функціонують головно як недержавні, приватні структури, мета ді¬яльності яких — отримання максимального прибутку. Водночас, як уже зазначалося, вони виконують суспільно корисні й необхідні функції, що і робить регулювання та нагляд за їхньою діяльністю обгрунтованим і необхідним завданням держави.
Ефективність банківського регулювання та нагляду залежить знач¬ною мірою від того, наскільки чітко визначені завдання, що стоять пе¬ред відповідними регулятивно-наглядовими органами, наскільки добре ці завдання розуміють і підтримують органи, що розробляють економіч¬ну політику держави і несуть відповідальність за реалізацію цієї політики.
Основні завдання банківського регулювання та нагляду:
—забезпечення стабільності та надійності банківської системи з
метою сприяння економічному піднесенню;
—захист інтересів вкладників, що розміщують свої кошти в бан¬
ках, від неефективного управління банками і від шахрайства. Інте¬
реси вкладників потребують захисту, тому що в усіх країнах рівень
інформованості вкладників про фінансовий стан банків вельми не¬
достатній і вони не мають можливості самостійно оцінити, який ри¬
зик беруть на себе, розміщуючи свої кошти в тому чи іншому банку;
—створення конкурентного середовища у банківському секторі,
адже саме це середовище є найсприятливішим для клієнтів банків.
Завдяки банківській конкуренції знижуються процентні ставки за
позичками, підвищуються процентні ставки за депозитами, розши¬
рюється спектр банківських послуг, запроваджуються новітні бан¬
ківські технології тощо;
—забезпечення відкритості (прозорості) політики і діяльності
банківського сектора в цілому і кожного банку окремо. Підвищення
відкритості базується на удосконаленні системи обліку і звітності в
банках і наближенні їх до вимог, що випливають із досвіду міжна¬
родної банківської практики;
—підтримування необхідного рівня стандартизації і професіо¬