РЕГУЛЮВАННЯ БАНКІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА НАГЛЯД

Банки повинні визначати обсяг потрібних ліквідних коштів, вра¬ховуючи при цьому два фактори:

1. Необхідно знати, виконуватиме банк свої зобов'язання щодо залучених коштів найближчим часом чи у більш віддаленому май¬бутньому. Це, як правило, залежить від строків вкладів та інших па¬сивів і передбачає здійснення аналізу обсягів депозитів, які напевне

залишаться у банку (основні депозити), й тих депозитів та інших па¬сивів, які будуть зняті з рахунку або терміново сплачені.

2. Важливо з'ясувати, у який спосіб банк буде змушений викону¬вати свої майбутні зобов'язання щодо надання кредитів. Наприклад, якщо банк зобов'язався у майбутньому надати позику своєму клієн¬ту, він мусить врахувати це зобов'язання в управлінні ліквідністю.

З розвитком і розширенням фінансового ринку у банків з'явля¬ється більше можливостей для управління обсягом своєї ліквідності. До уваги не береться лише утримання значної частини активів у лік¬відній формі, наприклад:

—здійснення швидкого продажу активів центральному банку

(здебільшого у формі державних цінних паперів) або реалізація на

вторинному ринку відповідних типів активів;

—залучення позичених коштів інших банків (як правило, на ко¬

роткий строк), часто у формі короткострокових позик;

—укладення угод про відкриття кредитних ліній на відповідну

суму;

—залучення позичених у центрального банку коштів із метою

задоволення потреб щодо ліквідності на короткий строк або на дов¬

гостроковій основі.

Центральний банк у цьому відіграє роль кредитора в останній ін¬станції.

Визначаючи рівень ліквідності банку, необхідно враховувати та¬кі фактори:

—обсяг термінових вкладів, тобто треба визначити, яку частку

депозитів банку можна розглядати як основні депозити (ті, що за¬

лишатимуться у розпорядженні банку) та яка частина вкладів на¬

певне буде знята з рахунків, причому нерідко без завчасного попе¬

редження;

—наявність активів у ліквідній формі або активів, які можуть

бути швидко перетворені на ліквідні (чим вищий відсотковий пока¬