Управління кредитними ресурсами що виділяються міжнародними організаціями для кредитування малих підприємств( на прикладі Білоцерківського філіалу АПП

Основний вид пасивних операцій - залучення засобів на банківські рахунки усіх видів: поточні, розрахункові, термінові, ощадні, валютні і т.д. Усі засоби, притягнуті на банківські рахунки, прийнято називати депозитами, а ці операції - депозитними. Депозити слугують важливим джерелом засобів, за рахунок яких банки формують велику частину своїх дохідних активів.

Результати пасивних операцій відображаються в пасивній частині балансу банку.

Активні операції - це розміщення банками власних і притягнутих засобів з метою одержання доходу і забезпечення своєї ліквідності. Вони тісно зв'язані з пасивними операціями. Переміщаючи засоби в активи, банки постійно стежать за тим, щоб частина засобів залишалася у виді обов'язкових і вільних резервів, щоб тривалість внесків в активи відповідала тривалості залучення засобів у пасиви. Крім того, кредитні операції банків (в активах) приводять до появи додаткових засобів у пасивах. Усе це жадає від банків керування активними і пасивними операціями в їхньому взаємозв'язку як єдиним комплексом банківської діяльності.

До активних операцій належать:

-операції по наданню кредитів;

-внески в цінні папери;

-формування касових залишків і резервів;

-формування інших активів (формування основних засобів - споруджень, устаткування й ін.).

Кредитні операції здійснюються у формі надання позик під зобов'язання позичальника повернути засоби і сплатити відсотки у встановлений термін. Це ключовий вид активних операцій банків, вони забезпечують велику частину доходів у більшості банків. Позички банків - важливе джерело коштів для ділового і споживчого секторів економіки.

Разом з цим кредитні операції несуть у собі найбільшу погрозу для банків - ризик не повернення позик.Тому банки при наданні кредитів повинні застосовувати способи для запобігання кредитних ризиків: ретельно перевіряти здатність кредитопозичальника повернути позику (кредитоспроможність), вимагати забезпечення чи позики гарантії її повернення третім обличчям (банком, страховою компанією), а також створювати резервні фонди.

За використання наданих у борг засобів банки стягують з позичальників плату у вигляді відсотка, що є важливим джерелом доходів банків.

З терміном кредиту тісно зв'язаний ризик його не повернення, - чим довший термін, тим більше ризик. Тому по середньострокових і довгострокових кредитах банк установлює більш високі процентні ставки, чим по короткостроковим. Але і цей спосіб не завжди захищає банки. В умовах інфляції, коли імовірність ризиків значно збільшується, банки взагалі перестають надавати спочатку довгострокові, а потім і середньострокові кредити.

Кредитні операції комерційного банку.

Активні операції банку являють собою операції по розміщенню притягнутих власних засобів банку з метою одержання доходу. До них відносяться кредитування (комерційному, міжбанківське і населенню на споживчі цілі), інвестиції в цінні папери й операції з валютними цінностями. Значення активних операцій обумовлюється тим, що структура і якість активів значною мірою визначають ліквідність і платоспроможність банку, а в кінцевому рахунку, - його надійність.

Одним з основних і традиційних видів банківських операцій є видача позичок. Комерційні кредити надаються позичальникам при дотриманні принципів цільового використання, забезпеченості, терміновості, платності, зворотності. Основні напрямки кредитної і процентної політики банку визначаються Радою директорів ощадного банку відповідно до законодавства і нормативних документів Центрального банку. Координацію кредитної роботи і прийняття рішень про видачу кредитів (чи їхньої пролонгації) здійснює кредитно-інвестиційний комітет.