Управління кредитними ресурсами що виділяються міжнародними організаціями для кредитування малих підприємств( на прикладі Білоцерківського філіалу АПП
Таким чином комерційні банки здійснюють функцію акумуляції й мобілізації грошового капіталу . Ця діяльність приносить реальну користь всім зацікавленим сторонам вкладники на залучені грошові засоби у вигляді депозитів отримують доход . Позичальники отримують доступ до грошових фондів на різні строки, що дозволяє їм вести операції , які приносять прибуток. Банки мають прибуток з різниці між більш високою ставкою процента по позикам і ставкою , яку виплачують по вкладникам .
Розмір процентної ставки за використання кредитом визначаються в процесі переговорів між банком і позичальником при укладанні кредитного договору. Причому він неоднаковий не тільки в різних банках, але і в одному і тому ж банку у відношенні різних позичальників .
Середній рівень річних ставок за кредитами в національній валюті становив 23%, в іноземній — 13%. Для порівняння розглянемо відсоткові ставки по іншим банкам станом на 21.01.05 р., що відображено в таблиці 1.3
Таблиця 1.3
Розміри відсоткових ставок
Позичальниками банку є : центральний уряд і місцеві органи влади, які беруть грошові засоби на покриття дефіциту бюджету; фірми використовують позики для поповнення оборотних засобів, купівлі нового обладнання; населення бере грошові засоби для купівлі товарів тривалого користування й житла .
Значні доходи банки отримують від проведення операцій з іноземною валютою. Причиною отримання банками значних доходів від операцій з іноземною валютою в умовах інфляції є високий попит на вільноконвертовану іноземну валюту зі сторони фізичних і юридичних осіб з метою збереження своїх кошт від знецінення. Доход від цих операцій надходять у вигляді комісійних за здійснення операцій для клієнтів, так і у вигляді курсової різниці.Банки також можуть отримувати доходи від операцій з цінними паперами. Операції з іноземною валютою і цінними паперами здійснюють банки, які мають на це ліцензію, яка видається Національним банком України й Міністерством фінансів України .
Банки здійснюють для своїх клієнтів широкий спектр послуг: надання гарантій та доручень клієнтам, розрахункове, касове обслуговування, трастові, факторингові послуги операції з дорогоцінними металами та інші. Ці операції приносять банку доходи, як правило, у вигляді комісійних винагород і інших видів оплати послуг.
Багато комерційних банків беруть плату зі своїх клієнтів за здійснення розрахункових операцій – перевідних, акредитивних, інкасових. Ця плата повинна покривати витрати банку на здійснення розрахункових операцій, в тому числі плату банку регіональній розрахунковій палаті за здійснення електронних платежів і касово-регіональному центру регіонального управління Національного банку України за ведення ними кореспондентського рахунку банку та інші операції.
Приносять банкам доходи і інші види операцій (консультаційні, маркетингові, аудиторські послуги , операції з дорогоцінними металами, факторинг, лізинг і т.д. ).
Витрати комерційних банків, як і в інших галузях підприємницької діяльності можна поділити на відносно постійні та змінні. Відносно постійними є витрати банків на заробітну плату й нарахування на неї, бланки і канцелярське приладдя, утримання охорони, амортизаційні відрахування та інші.
До змінних витрат відносяться виплати відсотків по вкладам, депозитам і міжбанківському кредиту, за залишки засобів на розрахункових рахунках . Вони залежать як від об’єкта залучених банком кредитних ресурсів, так і від їх, вартості. До цих витрат відносяться також плата за послуги регіонального розрахунково-касового центра по здійсненню розрахункових операцій, забезпечення готівки. Змінними можуть бути витрати банка на рекламу , відрядження, поштово-телеграфні витрати та інші. В таблиці № 1.4 наведена структура витрат банків, що проілюстровано на рис. №3 стор.121.
Таблиця 1.4
Структура видатків банку