Управління кредитними ресурсами що виділяються міжнародними організаціями для кредитування малих підприємств( на прикладі Білоцерківського філіалу АПП
В И С Н О В К И
В даній роботі в теоретичній частині відображена система кредитних операцій на прикладі банківської системи України. В даний час тема кредитних операцій є однієї із самих актуальних, особливо стосовно до малих підприємств.
Також були підняті питання вивчення теоретичних, методологічних та практичних аспектів визначення та оцінки фінансового стану позичальника по програмі мікрокредитування, форми забезпечення повернення кредитів, розробка рекомендації щодо удосконалення кредитування, зокрема при застосуванні такої форми забезпечення, як застава, та зменшення ризикованості кредитних операцій.
У практичній частині приділена увага наданню кредитів приватним підприємцям. Основним при здійсненні даної операції є визначення фінансового стану позичальника. Аналіз фінансового стану позичальника є складовою частиною аналізу кредитного ризику при формуванні рішення про надання кредиту.
За допомогою алгоритму розрахунку визначення класу позичальника в банку є можливість постійно бути в курсі справи про господарсько-фінансову діяльність клієнта, з огляду на всі зміни, що відбуваються.
У результаті обробки статистичних даних про клієнтів, що бажають одержати кредит і на підставі даних про доходи і витрати конкретного клієнта розраховані коефіцієнти платоспроможності і визначений клас позичальника.
Удосконалення умов кредитування на даному етапі роботи банківського кредитування є досить актуальною проблемою, адже доступність і терміновість повернення кредитів не завжди співпадає з бажанням позичальників.
На даний час є проблема довгострокового кредитування малих підприємств. Дуже часто клієнти звертаються з проханням про надання кредитів терміном на 2-3 роки, що дозволило б їм активніше вкладати зароблені кошти в розвиток проекту, що кредитується. Але при цьому постає проблема збільшення ризиковості кредитування даного об’єкта. Таким чином, частина потенціальних клієнтів не користується послугами банківського кредитування. Довгострокове кредитування не повинно мати масовий характер, але взагалі повинно мати місце в роботі банківського кредитування малих підприємств.
Залучення клієнтів та збільшення клієнтської бази є головним завданням кожного банку, працюючого в сфері послуг кредитування юридичних чи фізичних осіб. Це можна здійснити завдяки удосконаленню мов кредитування, а саме: збільшення термінів кредитування, зменшення відсоткових ставок по кредитах, гнучкий графік погашення кредиту і спрощена система оформлення документації. Комплекс цих заходів дозволить збільшити обсяги кредитного портфелю та кількість клієнтів, а відповідно і збільшити дохідність банків.
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1.Закон України “ Про банки та банківську діяльність”( 2121-14 ) – 2000р.
2.Положення НБУ “Про кредитування“ затверджено Постановою Правління НБУ № 246 від 28.09.1995 р.
3.Кредитні процедури АППБ „Аваль”, затверджені постановою правління АППБ „Аваль” від 01.09.2002 р.
4.Наказ Керуючого Білоцерківським філіалом АППБ „Аваль” №63 від 21.05.2003 р.
5.Козоріз М. А., Самець С. М. Операції комерційних банків Київ: „Алерта”, 2003 р.
6.Савлук M.I. Вступ до банківської справи. - Київ, Лібра, 1998.
7.Мороз А.Н. Коммерческие банки: активные операции. Киев: УФБШ, 1996. 57 стр.
8.Жуков Е.Ф. Банки и банковские операции. - М.: Банки и биржи, 1997.