Управління кредитними ресурсами що виділяються міжнародними організаціями для кредитування малих підприємств( на прикладі Білоцерківського філіалу АПП

У відношенні нових комерційних структур, тобто суб'єктів інших форм власності, при видачі позичок комерційні банки використовують інші методи кредитування, спираючи на наявний закордонний досвід.

Закордонна банківська практика теж знає два методи кредитування. Сутність першого методу полягає в тому, що питання про надання позички зважується щораз в індивідуальному порядку. Позичка видається на задоволення визначеної цільової потреби в засобах. Цей метод застосовується при наданні позичок на конкретні терміни, тобто термінових позичок.

При другому методі позички надаються в межах заздалегідь установленого банком для позичальника ліміту кредитування, що використовується їм у міру потреби шляхом оплати пропонованих до нього платіжних документів протягом визначеного періоду.Така форма надання кредиту називається відкриттям кредитної лінії. Відкрита кредитна лінія дозволяє оплатити за рахунок кредиту будь-які розрахунково-грошові документи, передбачені в кредитній угоді, що укладається між клієнтом і банком. Кредитна лінія відкривається в основному на один рік, але може бути відкрита і на більш короткий період. Протягом терміну кредитної лінії клієнт може в будь-який момент одержати позичку без додаткових переговорів з банком і яких-небудь оформлень. Однак за банком зберігається право відмовити клієнту у видачі позички в рамках затвердженого ліміту, якщо він установить погіршення фінансового положення позичальника. Кредитна лінія відкривається, як правило, клієнтам зі стійким фінансовим положенням і гарною репутацією. На прохання клієнта ліміт кредитування може проглядатися.

Розрізняють поновлювану і не поновлювану кредитну лінію. У випадку відкриття не поновлюваної кредитної лінії після видачі позички і її погашення відносини між банком і клієнтом закінчуються. При поновлюваній кредитній лінії (револьверної) кредит надається і погашається в межах установленого ліміту заборгованості автоматично.

Метод кредитування обумовлює форму позичкового рахунка, використовуваного для видачі і погашення кредиту. Для здійснення операцій по кредитуванню позичальників установи комерційних банків відкривають їм позичкові рахунки.

Спеціальні позичкові рахунки, як правило, відкриваються позичальникам, що випробують постійну потребу в банківському кредиті, коли кредитом опосредовується велика частина платіжного обороту госпорганів. Використання спеціального позичкового рахунка для надання кредиту припускає напрямок усього виторгу від реалізації товарів у кредит цього рахунка для своєчасного погашення банківської позички і забезпечення повної участі власних засобів позичальника у відтворювальному процесі. Таким чином, по спеціальному позичковому рахунку повинні йти регулярні видачі кредиту і погашення. Розрахунковому рахунку приділяється тут роль допоміжного рахунка, оскільки по ньому відбувається обмежене коло операцій, зв'язаних головним чином з розподілом прибутку і виплатою зарплати.

Прості позичкові рахунки використовуються в банківській практиці переважно для видачі разових позичок. Погашення заборгованості по цих рахунках здійснюється в погоджені з позичальником терміни.

Однак не виключалося раніше і не виключається зараз застосування простого позичкового рахунка для видачі кредиту платіжного характеру. Так, новим комерційним структурам видача кредиту під відкриту кредитну лінію виробляється з простого позичкового рахунка. По ньому здійснюється і кредитування по обороту укрупненого об'єкта в державних промислових, будівельних, транспортних, сільськогосподарських і заготівельних організацій. При цьому в обох випадках видача платіжного кредиту здійснюється періодично, у міру виникнення потреби в позичкових коштах для виробництва платежу за товарно-матеріальні цінності і послуги. Але при такому режимі використання цього рахунка для видачі платіжних кредитів погашення заборгованості, що утворилася, зарахуванням усього виторгу клієнта на цей рахунок не виробляється, а здійснюється в звичайному порядку, тобто у встановлені кредитним договором терміни.

Кредитування першокласних платежі- і кредитоспроможних позичальників може здійснюватись банком з використанням єдиного активно-пасивного (розрахунково-позичкового) рахунка, названого в банківській практиці контокорентом. Цей рахунок є вищою формою довіри банку до клієнта. По дебету цього рахунка йдуть усі платежі клієнта, а в кредит зараховуються надходження на користь клієнта. Кредитове сальдо рахунка свідчить про наявність у клієнта в обороті в даний момент власних засобів, а дебетове сальдо - про залучення в оборот банківського кредиту, за який стягується відсоток. Контокорентний рахунок не виключає оформлення клієнтом у банку інших видів банківського кредиту (в основному середньо- і довгострокових).

У ринкових умовах господарювання переважною формою позичкового рахунка стають прості позичкові рахунки (з різним режимом користування).