Управління кредитними ресурсами що виділяються міжнародними організаціями для кредитування малих підприємств( на прикладі Білоцерківського філіалу АПП

Основні Фактори, що сучасні комерційні банці враховують при встановленні плати за кредит, що випливають:

-базова ставка відсотка по позичках, наданим комерційним банкам ЦБ;

-Середня процентна ставка по міжбанківському кредиті, тобто за ресурси, що купуються в інших комерційних банків для своїх активних операцій;

-середня процентна ставка, що сплачується банком своїм клієнтам по депозитних рахунках різного виду;

-структура кредитних ресурсів банку (чим вище частка залучених засобів, тим дорожче повинний бути кредит);

-попит на кредит з боку господарників (чим менше попит, тим дешевше кредит);

-термін, на кредит, який запрошується і вид кредиту, а точніше ступінь його ризику для банку в залежності від забезпечення;

-стабільність грошового обігу в країні (чим вище темп інфляції, тим дорожче повинна бути плата за кредит, тому що в банку підвищується ризик утратити свої ресурси через знецінювання грошей).

Сукупне застосування на практиці всіх принципів банківського кредитування дозволяє дотриматися як загальнодержавні інтереси, так і інтереси обох суб'єктів кредитної угоди: банку і позичальника.

1.3.4 Методи кредитування в комерційному банку і форми позичкових рахунків

Відносини в сфері кредиту будуються по визначеній системі. Під системою банківського кредитування розуміються сукупність елементів, що визначають організацію кредитного процесу і його регулювання відповідно до принципів кредитування. Як складові елементи вона містить у собі:

-порядок і ступінь участі власних засобів позичальників у операції, що кредитується;

-цільове призначення кредиту;

-методи кредитування;

-форми позичкових рахунків;

-способи регулювання подібної заборгованості;

-форми і порядок контролю за цільовим і ефективним використанням позичкових засобів і своєчасним їхнім поверненням.

Раніше діяла система банківського кредитування ґрунтувалася на чітко фіксованих у законодавчому порядку границях використання госпорганами власних і позикових засобів. Встановлені в 30-і рр. принципи нормування й організації оборотних коштів надовго визначили для кожної галузі господарства конкретні об'єкти кредитування, абсолютні чи відносні величини обов'язкової участі власних оборотних коштів їхніх госпорганів у операціях, що кредитуються (у розмірі чи нормативу у визначеній його частці), що в остаточному підсумку впливало на вибір методу кредитування і форми позичкового рахунка. Для сучасної системи кредитування характерна відсутність якого-небудь диктату з боку держави у встановленні співвідношення між власними і позиковими засобами госпорганів.

Основним елементом у системі банківського кредитування є методи кредитування, тому що вони визначають ряд інших елементів цієї системи, таких, як вид позичкового рахунка, спосіб регулювання позичкової заборгованості, форми і порядок контролю за цільовим використанням позикових засобів і своєчасним їх поверненням. Під методами кредитування варто розуміти способи видачі і погашення кредиту відповідно до принципів кредитування.