ПИЛИП ОРЛИК - ГЕТЬМАН-ЕМІҐРАНТ

Колосальна праця Орлика по європеїзації української проблеми стояла весь час у нас якось в тіні. Тінь славетної постаті Мазепи як би затьмила собою не менш славетну постать гетьмана-міґрантаАле Тепер сього вже не повинно бути. Постаті великих діячів України повинні стати перед нами у весь свій зріст.

Причини, Що спонукали нас видати сю книжку, такі:

1) Здійснення самостійності України Орликовим шляхом, себто шляхом утворення протиросійської коаліції держав, над переведенням в життя котрої найбільше попрацював Орлик;

2) Відсутність на книжному ринкові в числі інших видань, присвячених борцям за українську державність (Дорошенкові, Виговському, Мазепі), видання, присвяченого Орликові

і З) 175 роковини з часу смерті Орлика.

При писанні сеї книжки ми користувались, головним побитом, такими джерелами: Н. Костомаровъ: Мазепа й мазепинцы. Собр. сочиненій, т. XVI, СПБ., 1905. А л ь ф р е д Є н с е н: Орлик в Швеції. Записки Науков. Тов. ім. Шевч. у Львові, ХСІІ, стор. 93 -169. Його ж: Родина Войнаровських в Швеції. Ibidem, стор. 170 - 193. С. С о л о в ь е в ъ: Исторія Россіи съ древнейшихъ временъ. Т. т. XVI, XX і XXIV, СПБ, 1905. «Чтенія въ Импер. Общ. Истор. и Древн. Рос. при Моск. Унив.», р. 1847, кн. І (Переписка на латинск. и польск. язык.) і р. 1859, кн. І (Источники Малорос. исторіи, собр. Н. Бант.-Каменскимъ); А. С к а л ь к о в с к і й: Филиппъ Орликъ и запорожцы. Кіевск. Старина, 1882, IV. Основа, 1862 р., т. X. (Письмо Орлика къ Стефану Яворскому). Н . М а р к е в и ч ъ: Исторія Малороссіи. М. 1842, т. IV. Сборникъ статей и матеріаловъ по истор. юго-зап. Россіи, издав. Кіевск. коммис. для разбора древн. актовъ. Вып. 2, К., 1916, 97 - 121, - і іншими. Всі сі джерела в більшості зазначені в примітках.

10-Х 1918. Вас. Різниченко

«Ты здесь, жестокий человек?

Зачем последний мой ночлег

Еще Мазепа возмущает?

О р л и к

Допрос не кончен; отвечай.

К о ч у б е й

Я отвечал уже; ступай,

Оставь меня.

О р л и к

Еще признанья Пан Гетман требует»...

Ця сцена з «Полтавы» Пушкіна якнайкраще відбиває в собі те представлення про Орлика, в якому малюють його собі широкі круги національно-несвідомого українського громадянства. Велетенська, кремезна, масивна фігура ката, «свирепый», нелюдський вираз обличчя, люті, звірячі, кров'ю налиті очі, хижий, орлиний, кручкоподібний ніс - таким він встає в уяві читача «Полтавы» і в такім вигляді його представляють в різних драматичних і оперних театральних виставах, збудованих на сюжеті Пушкінової «Полтавы». Не помилимось, коли ска¬жемо, що до такого уявлення духовної і фізичної постаті Орлика в великій мірі спричинилась "Полтава» Пушкіна й драматично-оперні вистави переробок її під назвою «Мазепа», ціль котрих була - здискредитувати ідею Мазепи й український національно-державний рух. Пушкінові, як московському патріотові, здавалось, що коли йому в немилих рисах в'являється якась людина, що робить не на користь Москві, то в таких же рисах обов'язково повинен в'являтись і кожен, хто пособляє сій людині або робить те ж саме. От чому він наділив Орлика в своїй «Полтаве» самими негативними, одворотними і несимпатичними рисами характеру душі й тіла.