Економіка підприємст. Господарюча система та форма організації підприємства

60. Особливості оцінки ефективності інвестицій

Принципи і підходи оцінки ефективності інвестиційних проектів: 1)моделювання потоків продукції, ресурсів та грошових коштів; 2)визначення ефективності шляхом співставлення майбутніх інтегральних доходів і С з урахуванням необхідності забезпечення визначеної норми доходу на капітал; 3)забезпечення співставності майбутніх доходів і С, що здійснюються в різні періоди часу шляхом їх зведення до початкового періоду(механізм зведення реалізується через процедуру дисконтування); 4)врахування невизначеності та ризиків, що виникають в ході реалізації проекту; 5)врахування інфляції, затримок платежів та факторів, що впливають на зменшення ефективності інвестицій.

Показники ефективності інвестиційних проектів: 1)показники комерційної (фінансової) ефективності (відображають фінансові наслідки від реалізації проекту для безпосередніх учасників проекту); 2)показники бюджетної ефективності (відображають наслідки проектів для бюджетів різних рівнів); 3)показники економічної ефективності (відбивають С та результати, які виходять за межі інтересів безпосередніх учасників про-екту, але підлягають вартісній оцінці (оцінка того впливу, який чинить проект на економічне, соціальне, екологічне та інші середо-вища в певному регіоні або в країні в цілому). Інтегральні показники:

1)чиста теперішня V - це NPV=?(зверху T, а знизу t=1) ((Dt - Ct)/(1+d)t, де Dt -доходи, Сt -витрати, Т-час планування, t - номер періоду, d - дисконтна ставка.

2) 0=?(зверху T, а знизу t=1)((Dt - Ct)/(1+IRR)), де IRR - внутрішня форма доходності.

3) коефіціент ефективності: CBR=?(зверху T, а знизу t=1)Dt/?(зверху T, а знизу t=1)Ct.

4)період окупності: PP=INV/P, де INV - сума початкових інвестицій, Р - сума прибутку (умова: для кожного періоду сума є однаковою).

61. Фактори підвищення ефективності діяльності П.

Класиф. озн. чинн. ефект. д-ті:

1)за місцем р-ції чинників у системі управління діяльністю: а)внутр. (1) "Тверді" чинники технологія, устаткув., матеріали та енергія, вироби.2)"М'які" чинники: працівники, організація і системи, методи роботи, стиль управління); б)зовнішні (держ. Ек. та соц. політика, інституц. механіз-ми, інфрастр-ра, структурні зміни);

2)за осн. напрямками розв. та вдосконал. діяльності: 1)НТП 2)стр-ра вир-ва, 3)орг-ні с-ми управління, 4)форми та методи орг-ції д-ті, 5)конкурентоспр. Пр-ції, 6)планув. та мотивація д-ті, 7)Зов-ек д-ть; 3)за джерелами підвищення ефективності: 1)зростання прод. L, 2)зниження: фондомісткості пр-ції, матеріалом. продукції, зарплатомістк. Пр-ції, 3)раціон. викор. прир. ресурсів.Хар-ка чинників підвищен-ня еф-ті в-ва: 1)Технологія (нововвед. зумовл. вирішальні зміни в техн. рівні й прод-ті техно-лог. Устаткув., методах і формах орг-ції трудових процесів); 2) Устаткув. (прод-ть діючого устаткув. багато в чому залежить не лише від його технічно-го рівня, а й від продуманої орг-ції ремонтно-техн. об-слугов, оптимальних строків експлуатації, змінності роботи і завантаження в часі); 3)Матеріали та енергія (розв'язання проблеми ресур-созбер., підвищ. їх якості, зниж. матеріаломістк. та енергоємності вир-ва багатьох видів пр-ції, раціоналі-зації управління вир-ми запасами та джерелами постачання); 4)Вироби (продукти праці, їх якість і зовн. вигляд (дизайн) також є важливим чинником ефективності вир-ва); 5)Працівники (ділові якості працівн., підвищ. прод-ті їхньої праці багато в чому зумовл-ся діловим мотиваційним мех-мом на П, підтрим. Сприятл. соц мікроклімату в труд. колективі); 6)Орг-ція і системи (єдність труд. колективу, раціо-н. делегування відп-ті, належні норми керув. хар-ть добру орг-цію д-ті П, що забезпечує необх. спец-цію та координ. уп-равлінських процесів і вищий рівень еф-ті складної вир-економ системи. Вимоги до останньої: динамічн, гнучкість, періодичне реформув. відповідно до нових завдань); 7)Методи роботи (постійне вдоскон. методів праці передбачає си-стематичний аналіз стану роб місць та їх атестацію, підви-щення кваліфікації кадрів, узагальн. й використ. нагромад-женого на інших П позитивного досвіду); 8)Стиль упр (поєднує проф. компетентність, діловитість і високу етику взаємовідн. між людьми і практ. впливає на всі напрямки діяльності П); 9)Державна екон. і соц. політика (її елементи: а)практ. д-ть владних структур; б)законотвор. д-ть; в)фін. інструменти (закони і стимули); г) екон. правила і нор-мативи; д)ринкова, вир-ча й соц. інфраструктури; е)макроекономічні структурні зміни; є)програми приватизації держ. П; ж)комер-ція орган. Стр-р невироб. сфери); 10)Інституціональні мех-ми (створ. державою відпов. орг-них переду-мов, що забезпеч. постійне функц. спец інституціональних мех-мів - орг-цій (дослідних і навч центрів, інститутів, асоціацій) на нац, регіональному чи галузевому рівнях. Завдання таких організацій: сприяння практичній реалізації стратегії і тактики роз-витку нац економіки на всіх рівнях управління, розв'-язання ключових проблем підвищення ефективності різноманітних вир-госп систем та інших організа-ційних утворень); 11)Інфрастр-ра (безпос. вплив на результ-ть д-ті П справляє належний розв. вир-ї інфрастр-ри - комунікацій,спеціалізов. інформац. систем, транспорту, торгівлі); 12)Структурні зміни в ек-ці й с-ві (найважл. є структ. зміни екон. та соц. характеру. Головні з них відбув. в таких сферах: а) технології, наукові дослідж. та роз-робки; б) склад і технічний рівень засобів праці; в) масштаби ви-робництва (інтенсивне створення малих підприємств та органі-зацій); г) моделі зайнятості населення в різних галузях і сферах; д) склад персоналу за ознаками статі, освіченості, кваліфікації).