Економіка підприємст. Господарюча система та форма організації підприємства

3) Лінійно - функціональна організаційна структура управління - це така, яка спірається на розподіл повноважень та відповідальності по функціях управління та прийняття рішень по вертикалі., ця структура дозволяє організувати управління за лінійною схемою (директор - начальник цеху - майстер), а функціональні відділи апарату управління підприємства лише допомогають лінійним керівникам вирішувати управлінські завдання. При цьому лінійні керівники не підпорядковані керівникам фунціональних відділів апарату управління.

4) Дівізіональна організаційна структура управління - така, яка характерна тим, що кожний виробничій підрозділ (дівізіон, відділення) корпорації має свою власну, досить розгалужену структуру управління, що забезпечує його автономне функціонування. Лише декілька стратегічних функцій централізовані на рівні адміністрації всієї корпорації. Дівізіональні організаційні структури управління використовуються великими підприємствами зі значною кількістю виробничих відділень, які функціонують в умовах динамічного середовища.

5) Матрична організаційна структура управління - це така, в якої поряд з лінійними керівниками підприємства та функціональним апаратом управління виділяють ще й тимчасові предметно - спеціалізовані ланки - проектні групи, які формуються з спеціалістів постійних функціональних відділів. При цьому вони лише тимчасово підпорядковані керівнику проекту. Після завершення робіт над проектом вони повертаються до своїх функціональних підрозділів. Керівник проекту виконує роль лінійного керівника по відношенню до спеціалістів проектної групи. Одночасно він є функціональним керівником по відношенню до виробничих підрозділів підприємства, що забезпечують реалізацію проекту.

Використання матричної структури виправдано в умовах високодинамічного середовища, підприємствами з великою кількістю виробництв обмеженого жит"євого циклу.

14. Поняття, склад та структура персоналу підприємства. Категорії персоналу.

Персонал п-ва - сукупн. постійних працівників, що отримали необх. Проф. підготовку та (або) мають досвід практичної діяльності.У складі персоналу підприємства виділяють наступні категорії:

1. За участю у виробничій діяльності: виробничиий персонал (персонал, зайнятий осн. д-тю) - працівники осн., доп. та обслугов. В-в, науково-дослідних підрозділів та лабораторій, заводоуправління, складів, охорони - тобто всі зайняті у виробництві або його без посередньому обслуговуванні; невиробн. персонал (персонал, зайнятий в неосн. д-ті)- працівники житловокомун. госп-ва, дитячих садків та ясел, амбулаторій, учбових закладів тощо.

2. За хар-ром виконуваних функцій: Керівники - це працівн, що займают посади керівників п-в та їх структ підрозділів (директори (ген. директори), начальники, завідуючі, керуючі, виконроби, майстри. Повні спеціалісти (головбух, гол. інженер, повний механік тощо), а також заступники відпов до вище перелічених посад. Спеціалісти працівники, що займаються інженерно-технічними, економічними та іншими роботами, зокрема - інженери, економісти, бухгалтери, нормуваль-ники, адміністратори, юри-сконсульти, соціологи тощо. До службовців віднос. працівн, що здійснюють підготовку та оформл документації, облік та контроль, госп. обслугов. (тобто виконують суто технічну роботу), зокрема - діловоди, обліковці, архіваріуси, агенти, креслярі, секретарі-друкарки, сценографісти тощо. Робітники безнос. зайняті у процесі створення матеріальних цінностей, а також ремонтом, переміщенням вантажів, перевозкою пасажирів, наданням матеріаль-них послуг та ін. Окрім того, до робітників відносяться двірники, прибиральниці, охоронці, кур'єри, гардеробники.

У свою чергу всі спеціалісти за кваліфікац. рівнем поділяються на: спеціалстів найвищої кваліфікації (мають наукові ступені та вчені звання), вищої кваліфікації(з вищою освітою та значним практичним досвідом) середньої кваліфікації (з середньою освітою та певним практичним досвідом) та спеціалістів-практиків(не мають спеціальної освіти, хоч і обіймають певні посади).

За ступенем участі у в-ві усіх робітників поділяють на основних - тих, що безпосередньо беруть участь у процесі створення продукції, та допоміжних - тих, які виконують функції обслугов. Осн. в-ва. А за рівнем кваліфікації виділяють робітників: висококваліфікованих(2-3 роки фахової підготовки+ великий практичний досвід, виконують най-складніші роботи), квалі-фікованих(1-2 роки фахо-вої підготовки+ чималий досвід, виконують складні роботи виробничого хар-ру), низько кваліфіковані (строк фахової підготовки в кілька тижнів і певний досвід роботи, виконують нескладні роботи), некваліфіковані (допоміжний та обслу-говуючий персонал без спеціальної підготовки).