Економіка підприємст. Господарюча система та форма організації підприємства

Класифікація ОЗ. Видова класифікація (застос. в бухобліку): 1. Земельні ділянки 2. Капітальні витрати на поліпшення земель 3. Будинки, споруди, передавальні пристрої 4. Машини та обладнання 5. Транспортні засоби 6. Інструменти, прилади, інвентар 7. Робоча і продуктивна худоба 8. Багаторічні насадження 10. Інші ОФ. Відповідно до податкового обліку ОЗ класифікують за функціональним призначенням на: 1. Перша група -будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої 2. Друга група -транспортні засоби, меблі, офісне обладнання, побутові електромеханічні прилади та інструменти, інформаційні системи та ін. машини для автоматичної обробки інформації. 3. Третя група -інші ОФ, включаючи с/г машини й знаряддя, робочу і продуктивну худобу, багаторічні насадження. Виділяють активну та пасивну частини ОФ. До активної частини (машини, устаткування, інструменти, прилади для вимірювання та ін.) відносять ОЗ, що беруть безпосередню участь у виробництві. До пасивної частини (будівлі, споруди) відносять ОФ, що забезпечують нормальне функціонування виробничого процесу, створюють умови для цього.

Структура ОЗ. Функціональна (технологічна) структура ОФ -співвідношення різних груп ОФ у їх загальній вартості. Технологічна структура залежить від виробничих та матеріало-технічних особливостей галузі, технічного рівня виробництва, форм відтворення ОФ, форм суспільної організації виробництва. Загалом, чим більше питома вага активної частини ОФ, тим прогресивнішою є їх структура. Галузева структура - співвідношення величини ОФ різних галузей у їх загальній вартості. Вікова структура- співвідношення різних вікових груп ОФ у їх загальній вартості.

19. Облік та оцінка осн. засобів підпр-ва

Облік ОФ здійсн у натуральних та вартісних показниках. Натуральні показники ОФ застосовуються для розрахунку виробн потужностей, складання балансів устаткування, визначення технічного стану ОФ. Вартісні пок-ки ОФ дають змогу визначити заг. їх обсяг, динаміку, знос, нарахувати амортизацію, розрахувати собіварт. продукції. Види вартісної оцінки ОЗ: 1.Первісна вартість - факт. собів. ОФ, виплачена (передана) на дату їх придбання (створення). Склад. з таких витрат: суми, сплачені постачальникам засобів праці; будівельно-монтажні роботи; реєстрац. збори, держмито та аналогічні платежі; ввізне мито; суми непрямих податків (якщо вони не відшкодов. п-ву); витрати на доведення до стану, придатного до використ. та ін. 2. Справедлива (реальна) вартість - сума, за якою цей об'єкт може бути обмінений у разі здійсн. угоди між компетентними, обізнаними, заінтерес. та незалежн. сторонами. Справедливою вартістю в більшості випадків є ринкова варт. ОФ 3. Відновлена вартість - сума коштів або інших форм компенсації, яку необх. було б витратити для придбання (або створення) такого самого засобу праці на дату складання звітності. 4. Залишкова вартість -різниця між вартістю, за якою об'єкт ОФ був занесений на баланс та сумою зносу. 5. Залишкова вартість ОФ на час вибуття їх з експлуат. наз. ліквідаційн. вартістю. Показники ліквідаційної вартості є розрахунковими (приблизними). П-во здійс переоцінку об'єктів ОФ, якщо їх залишкова вартість значно (>10%) відрізн. від справедливої вартості на дату складання балансу. Переоцінена вартість та сума зносу об'єкта визначаються множенням на індекс переоцінки, що обчислюється діленням справедливої вартості об'єкта на його залишкову вартість.

20. Знос основних фондів, види зносу та їх показники

Знос ОФ- втрата ними своєї вартості. Розрізняють знос фізичний та моральний.Фізичний знос- це втрата ОФ своєї первісної споживної вартості, яка обумовлена не тільки їх функціонуванням, а й бездіяльністю (руйнування від атмосферного впливу, корозії). Внаслідок фізичного зносу ОФ погіршуються їх техніко-економічні та соціальні характеристики -знижується продуктивність, збільшуються експлуатаційні витрати, змінюється режим роботи тощо. На фізичний знос впливають якість ОФ, їх технічна досконалість, особливості технологічного процесу, режим роботи, організація догляду, якість і своєчасність ремонту, ступінь захищеності від зовнішніх умов (вологості, кислотності тощо). Розрізняють частковий (усувний) та повний (неусувний) фізичний знос. Рівень зносу ОФ та оцінку їхньої придатності визначають під час інвентаризації та переоцінки ОФ. Коефіцієнт фізичного зносу:

,

де - сума амортизаційних відрахувань; - первісна вартість ОФ; -витрати на капітальний ремонт ОФ від початку їх експлуатації. Відсоток фізичного зносу можна визначити за ф-лою:

, де - корисний та нормативний (корисний) строк служби ОФ, Л-ліквідаційна вартість у відсотковому виразі.

Моральний знос -зменшення вартості ОФ під впливом підвищення продуктивності праці в галузях, що виробляють засоби праці, а також у результаті створення нових, більш продуктивних і економічно вигідних машин та устаткування. Моральний знос виявляється в двох формах: перша -знецінення старих засобів у результаті зниження вартості їх відтворення та друга - знецінення старих ОФ як наслідок створення нових, більш ефективних. Коефіцієнт морального зносу першої форми:, де - відновлена та первісна вартість ОФ. Коеф. мор. зносу другої форми:, де - повна вартість застосовуваного та нового засобу праці.