Економіка підприємст. Господарюча система та форма організації підприємства

Економічне значення раціоналізаторських пропозицій полягає в тому, що вони підвищують техніко-технологічний рівень вироб-ництва на підприємстві. Технологія виробництва, як правило, за-лишається незмінною протягом відносно тривалого періоду. За умови швидких темпів науково-технічного прогресу все частіше з'являються нові технологічні процеси та більш досконале облад-нання. У зв'язку з цим періодично виникає потреба модернізації діючого устаткування та вдосконалення технологічних процесів, Що і є об'єктом раціоналізаторських пропозицій.

Під "ноу-хау" заведено розуміти не захищені охоронними доку-ментами та не оприлюднені (повністю або частково) знання чи досвід технічного, виробничого, управлінського, комерційного, фінансового або іншого характеру, що можуть бути практично ви-користані в наукових дослідженнях та розробках, за виготовлення, реалізації та експлуатації конкурентоспроможної продукції, забез-печуючи певні переваги їхньому власникові.Термін "ноу-хау" походить від англійського виразу "знати як зробити". До "ноу-хау" належать також не запатентовані з різних причин винаходи. Об'єктами "ноу-хау" можуть бути різноманітні посібники (порадники), специфікації, формули, рецепти, знання й досвід у сфері маркетингу, оформленні упаковки продукції тощо. Важливою ознакою "ноу-хау" є конфіденційний характер тих знань та досвіду, на здобування яких підприємство, як правило, витрачає значні кошти та час.

Комерційна таємниця - це відомості, безпосередньо пов'язані з діяльністю підприємства, які не є державними таємницями і роз-голошення яких може завдати шкоди інтересам підприємства. У загальному розумінні комерційну таємницю становить сукупність виробничо-господарської, фінансово-економічної та науково-тех-нічної інформації про діяльність підприємства, розголошення котрої може призвести до економічних збитків.

30. Нематеріальні активи.

Нематеріальні ресурси, як і решта ресурсів, що застосовуються в діяльності підприємства, мають бути створені або придбані підприємством. Вод-ночас нематеріальні ресурси відрізняються від матеріальних пев-ними характеристиками, пов'язаними з їхньою природою і спосо-бами практичного використання. Наприклад, нові знання як резуль-тат творчої діяльності людини, по суті, є суспільним благом і ними може користуватися не лише якийсь один суб'єкт господарюван-ня, а й решта. Виникає небезпека імітації, копіювання та викори-стання цих знань безкоштовно. За таких обставин ніхто не нава-житься вкладати кошти першим у створення нових знань. Тому й виникає необхідність захистити права власності автора. Отже, доступ до таких знань захищено правами, що самі по собі і є не-матеріальними активами.

Якщо йдеться про нематеріальні активи рідкісні за своєю при-родою, то вони утворюються не в результаті вкладення коштів, а завдяки привласненню рідкісності (наприклад, права на корис-тування природними ресурсами). Але і в цьому разі доступ до обмежених дефіцитних ресурсів також захищено відповідними правами.

Нематеріальні активи - це категорія, яка виникає внаслідок володіння правами на об'єкти інтелектуальної власності або на обмежені ресурси та їхнього використання в господарській діяль-ності з отриманням доходу.

До складу нематеріальних активів включають:

1) права, що з'являються внаслідок володіння підприємством:

- патентами на винаходи, корисні моделі, промислові зразки;

- свідоцтвами на знаки для товарів і послуг, найменування місця походження товару, фірмове найменування;

2) права, що виникають унаслідок володіння підприємством об'єктами авторського права (твори науки, літератури, мистецтва, комп'ютерні програми, бази даних, топології інтегральних мікро-схем) та суміжних прав (права виконавців, виробників фонограм та організацій мовлення);

3) права на використання створених на підприємстві нетради-ційних об'єктів інтелектуальної власності (раціоналізаторських про-позицій, "ноу-хау", комерційних таємниць тощо);