Економіка підприємст. Господарюча система та форма організації підприємства

- коригують фактичні ціни угод щодо об'єкті" інтелектуальної власності з урахуванням значень показників порівняння;

- визначають вартість об'єісга інтелектуальної власності, що оцінюється, на підставі скоригованих фактичних даних за реаль-ними угодами.Вартість активу згідно з методом звільнення від роялті визна-чається на підставі умовного припущення, що вся інтелектуальна власність, яка використовується підприємством, йому не належить. Тоді частину виручки підприємство мало було б виплачувати у вигляді винагороди (роялті) власникам цієї інтелектуальної власності. Насправді ж цю частину підприємство залишає в себе. Цю частину виручки і вважають додатковим прибутком, який ство-рюється даним нематеріальним активом. Вартість грошових по-токів, сформованих на підставі цього прибутку, беруть за ринкову вартість оцінюваного активу.

Нематеріальні активи підприємства також підлягають аморти-зації. Норму амортизаційних відрахувань установлює підприємство залежно від строку використання окремого виду нематеріальних активів. Стосовно нематеріальних активів, щодо яких неможливо встановити період використання, норма амортизації визначається в розрахунку на 10 років, тобто 10%.

32. Структура і принципи організації виробничого процесу.

Виробничий процес - це сукупність взаємозв'язаних дій людей, засобів праці та природи, потрібних для виготовлення продукції. Основними елементами ви-робничого процесу є процес праці як свідома ді-яльність людини, предмети та засоби праці. Це ресурсні складові виробничого процесу, які потребують певної витрати коштів. Поряд з цим у багатьох виробництвах використовуються природні процеси.

Головною складовою виробничого процесу є тех-нологічний процес - сукупність дій зі зміни та ви-значення стану предмета праці. За призначенням виробничі процеси поділяються на основні, допоміжні та обслуговуючі. Основні про-цеси - це процеси безпосер. виготовлення основної продукції підприємства, яка визначає його виробничий профіль, спеціалізацію і поступає на ринок як товар для продажу. До допоміжних належать процеси виготовлення продукції, яка використовується на самому підприємстві для забезпечення нормального перебігу основ-них процесів. Обслуговуючі процеси забезпечують нормальні умови здійснення основних і допоміжних. До них нале-жать складські, транспортні процеси. За перебігом у часі виробничі процеси поділяють на дискретні (переривані) та безперервні. Дискретним процесам притаманна циклічність, зв'язана з виготовленням виробів певної форми, які обчислюються в штуках. Безпе-рервні процеси властиві виробництву продукції, яка не має ста-лого об'єму й форми. За ступенем автоматизації розрізняють ручні, механізовані, ав-томатизовані та автоматичні процеси.

Основною структурною одиницею виробничого процесу є опе-рація. Операція - це закінчена частина виробничого процесу, яка виконується на одному робочому місці, над тим самим предметом праці без персналагоджування устаткування.

Виробничий процес та окремі його операції ма-ють бути раціонально організовані в просторі і часі. Для цього за проектування та організації ви-робничого процесу слід дотримуватися певних принципів

Принцип спеціалізації означає обмеження різноманітності еле-ментів виробничого процесу, передусім зменшення номенклатури продукції, яка виготовляється на кожній ділянці підприємства, а також різновидів виробничих операцій, що виконуються на робо-чих місцях. Принцип пропорційності потребує узгодження пропускної спро-можності всіх частин виробничого процесу, усієї взаємозв'язаної си-стеми підрозділів і машин. Принцип паралельності передбачає одночасне виконання ок-ремих операцій і процесів. Додержання цього принципу є особли-во важливим у виготовленні складних виробів, що компонуються з багатьох деталей, вузлів, агрегатів, послідовне виробництво, яких потребувало б тривалого часу.

Принцип прямоточності означає, що предмети праці в про-цесі обробки повинні пересуватися найкоротшим шляхом на всіх стадіях та операціях виробничого процесу, без зустрічних і зво-ротних переміщень. Принцип безперервності потребує, щоб перерви між суміжни-ми технологічними операціями були мінімальними або їх було зовсім ліквідовано. Принцип ритмічності полягає в тім, що робота всіх підрозділів підприємства і випуск продукції мають здійснюватися за певним ритмом, планомірною повторюваністю.

Принцип автоматичності передбачає економічно обгрунто-ване звільнення людини від безпосередньої участі у виконанні опе-рацій виробничого процесу.