ФОРТЕПІАННЕ МИСТЕЦТВО КОЛОМИЇ: ІСТОРІЯ ТА СУЧАСНІСТЬ

Окрім розважальних “вечерниць” з танцями, дуже поширеними були “Шевченківські вечерниці”, якими відзначалися традиційні Шевченківські роковини. На таких “вечерницях”, як правило, декламували вірші Кобзаря, звучали пісні тощо. Шевченківські вечерниці організовували коломийські осередки товариств “Просвіта”, “Руський жіночий кружок” та інші. У період 20-30-их рр. ХХ століття ці “вечерниці” були традиційними.

У грудні 1903 року Коломию відвідав Микола Віталійович Лисенко. Приїзд метра відбувся у рамках тріумфального турне по Галичині й Буковині з нагоди 35-ліття його творчої діяльності. "Коломияни вітали його велично. 16-го грудня 1903 року увечері став рух на пероні станції. Святково прибрана громада містян з великим хвилюванням очікувала дорогого гостя. На пероні був виставлений довжезний шпалер із січовиків та гімназистів. З приїздом потягу члени комітету вивели з вагону достойного гостя... Під команду кошового печеніжинської Січі В.Мацька всі Січі віддають українському музичному кобзареві перший поклін, стоголосе "Слава!", а хористи "Бояна" та гімназисти відспівали "Многая літа"..." [51, с.3].

Особливо варто відзначити вагомий позитивний вплив Миколи Віталійовича Лисенка на своїх колег і творчу молодь Коломиї. За словами Юрія Ясіновського: “М.В.Лисенко вперше звернув увагу композиторів-галичан на народнопісенні скарби, які повинні стати головною опорою у формуванні творчої особистості” [96, с.4].

17 грудня 1903 року, хор “Коломийського Бояну” під орудою о. Теодозія Курп'яка привітав Миколу Віталійовича Лисенка концертом. У відповідь зворушений композитор виконав свої фортепіанні твори. За спогадами онуки композитора Ради Лисенко, за зібрані під час концертів кошти Микола Лисенко відкрив музичну школу у місті Києві.

До сьогоднішніх днів в Музеї історії міста Коломиї зберігається інструмент фірми Gustav Roster, на якому грав Микола Лисенко [Додаток №1. Фото зроблено автором і вміщено у додатку].

У 20-30-ті рр. XX ст. активізується концертна діяльність товариства “Боян”. Неодноразово організовуються ювілейні концерти, присвячені пам'яті Івана Франка, Дениса Січинського, Миколи Лисенка, Едварда Гріга. Як зазначалося вище, творчим керівником колективу в цей час був талановитий диригент Роман Ставничий, який доклав немало зусиль для того, щоб підняти хор на високопрофесійний рівень.

Велике значення мали концерти, присвячені обрядовим святам [29]. Одним з таких був концерт, який відбувся 13 січня 1923 р. в “Касі ощадносте” за сприяння товариства “Коломийський Боян” та “Жіночого гуртка в Коломиї”. Концертна програма була різноманітною, звучали твори як українських так і зарубіжних авторів.

В першій частині прозвучали твори:

1. У.Кравченко - М.Березовський “Пісня весни” (мішаний хор в супроводі фортепіано).

2. О.Маковей - Ф.Колесса “В горах грім гуде” (чоловічий хор).

3. Р.Леонкавалло “Паяци”, арія Недди і Сільвіо (дует сопрано і баритона в супроводі фортепіано).

4. Р.Шуман “Хор циганів” (мішаний хор в супроводі фортепіано).

5. М.Лисенко “Думи лірника” (струнний оркестр українського театру).

6. А. Вахнянин “Наше життя” (чоловічий хор).

В другій частині: Дмитро Николишин “Новорічна казка” - сценічна поема.

Після концерту відбулося обрядове дійство “Маланчин вечір”. Під час цього дійства виконувалися колядки і щедрівки, а молодь, яка приймала участь у святі, представила костюмоване дійство [97].