ФОРТЕПІАННЕ МИСТЕЦТВО КОЛОМИЇ: ІСТОРІЯ ТА СУЧАСНІСТЬ

-робота над цілісністю форми і завершеністю виконання; своєчасне - з урахуванням психологічних особливостей учня і складності виконуваної музики – вивчення напам’ять;

-розмежування роботи над твором і його виконанням;

-створення педагогом атмосфери публічного виступу: попередні репетиції в різноманітній обстановці на різних інструментах.Тонка музикальність Р.В.Клапоущак – викладача по класу фортепіано - характеризує її як музиканта свого часу, представника стилю сецесії, а водночас дозволяє говорити про відродження у її піаністиці шопенівсько-нижанківських традицій. Це повною мірою стосується основоположного принципу її методики, в основі якої найголовнішим є як зміст музики, так і багато окремих складових, таких як витонченість мелодичної та гармонічної інтонації, м`якість звучання, гнучкість піаністичного апарату тощо.

Відтворення традицій Нестора Нижанківського у педагогіці Романи Володимирівни має важливе значення ще й з тієї причини, що вона виступала послідовником і яскравим представником українського фортепіанного мистецтва.

Учні Р.В.Клапоущак систематично працювали над вивченням фортепіанних творів різних композиторів. Власне була створена нова синтезуюча якість виконання, що стала істотною характеристикою піаністичної школи Коломиї.

Фортепіанна методика Романи Володимирівни Клапоущак мала великий вплив на розвиток фортепіанної педагогіки у Коломиї загалом. Власне плеяда піаністів-педагогів, таких як Галина Лагодинська, Євстахія Ласійчук, Ксенія Кічура–Курбанович, Любов Станкевич, Романа Клапоущак зуміли об`єднати навколо себе велику кількість учнів-піаністів та послідовників, талановитих музикантів різних поколінь серед яких: Любов Баб’юк, Олександр Козаренко, Дзвенислава, Олександра та Оксана Левицькі, Богдан Луканюк, Юрій Новодворський, Стефанія Павлишин, Ярема Якуб’як, Юрій Ясіновський та багато-багато інших. Саме це дає всі підстави стверджувати про створення у Коломиї піаністичної освіти високого рівня.

Розділ 3. ФОРТЕПІАННЕ МИСТЕЦТВО СУЧАСНОЇ КОЛОМИЇ

3.1. Методичні засади викладання гри на фортепіано коломийських педагогів

З проголошенням незалежності України 24 серпня 1991 року починають відбутися значні зміни у всіх сферах життя українського народу. Поступово відкриваються нові, раніше заборонені цензурою, сторінки розвитку музичної культури Коломиї, повертаються забуті чи замовчувані імена композиторів та виконавців; відновлюються традиції та святкування національних свят; організовуються низки концертів, зустрічей, що стають окрасою музичного життя міста:

- концерт до 100-річчя з дня народження С.Людкевича;

- вечір ансамблевої фортепіанної музики за участю викладачів Львівської державної консерваторії ім.М.Лисенка сестер Дзвенислави та Олександри Левицьких;

- концерт студентів-піаністів Львівської державної консерваторії ім.М.Лисенка класу професора Лідії Крих з творів українських композиторів. Вступне слово - кандидат мистецтвознавства, професор Наталія Кашкадамова;

- сольний концерт доцента кафедри спеціального фортепіано Львівської державної консерваторії ім.М.Лисенка, заслуженої артистки України Етели Чуприк та студентів її класу;

- концерти студентів класу викладачів Івано-Франківського державного музичного училища ім. Д.Січинського - Оксани Купновицької, Ігора Сербинського, Надії Волошинської, Ольги Назаренко, Дарії Коцюмбас, Оксани Бахталовської;

- концерти симфонічного оркестру Інституту мистецтв Прикарпатського національного університету ім.В.Стефаника;

- концерти симфонічного та духового оркестрів Івано-Франківського музичного училища ім. Д.Січинського та інших колективів.