ФОРТЕПІАННЕ МИСТЕЦТВО КОЛОМИЇ: ІСТОРІЯ ТА СУЧАСНІСТЬ

У 1957 р. Любов Дмитрівна переїхала на постійне місце проживання до міста Коломиї і почала активну педагогічну діяльність в дитячій музичній школі №1, де працювала до 20 червня 1988 року, коли згідно поданої заяви вийшла на заслужений відпочинок. Проживає Л.Д.Станкевич в м.Коломия за адресою: вулиця М.Грушевського 76/2.

Як згадує учениця Любов Дмитрівни Станкевич Ірена Ткачук, її вчителька випромінювала енергійність, а за зовнішньою простотою ховалися сила і мужність, які дозволили попри усі життєві труднощі пронести свій педагогічний талант і присвятити його рідній школі. Уроки у класі фортепіано Л.Д.Станкевич проходили дуже творчо: педагог вчила розуміти стиль кожного композитора і для цього розуміння радила читати багато музичної літератури.

Після зустрічі автора з Л.Д.Станкевич залишилося враження, що зустрілася з людиною ліричного складу, елегантною і щирою. Серед своїх головних педагогічних принципів викладач вважає:

-індивідуальний підхід до учнів;

-максимум праці, зусиль і терплячості;

-досконале знання нотного матеріалу;

-авторитарність супроти учня і батьків;

-чисельність засобів праці.

Також, у своїх спогадах, крім вище зазначених, Л.Д.Станкевич згадує таких педагогів-піаністів, які в 50-80-х роках ХХ століття плідно працювали, розвиваючи і примножуючи кращі традиції коломийської піаністичної освіти: Марія Карачевська, Ярослава Мельник, Леонора Коссак, Олександра Левицька, Любов Карп`юк, Ірина Білінська, Віра Губач, Зеновія Гоянюк та інші.

Слід зазначити, що за спогадами численних очевидців особливо плідною і цікавою була діяльність знаної коломийської піаністки Романи Володимирівни Клапоущак.

2.2. Просвітницько-педагогічна діяльність піаністки Романи Клапоущак

Українська культура пам’ятає і вшановує імена тих чисельних трудівників, які своєю самовідданою працею невпинно будили національну самосвідомість, виховували молодь в дусі високої моралі й патріотизму. Із забуття виринають імена талановитих і відданих особистостей.

Однією з таких діячів української музичної культури була Романа Володимирівна Клапоущак-Гумілович /1909 – 1981 рр../ - провідний викладач по класу фортепіано дитячої музичної школи №1 міста Коломиї, прекрасна людина, життя якої служило взірцем чесного ставлення до праці, самовідданого служіння мистецтву [Додаток №13].На жаль, єдиним джерелом відомостей про життя і просвітницько-педагогічну діяльність піаністки є спогади її учнів і “Альбом пам’яті Романи Володимирівни Клапоущак”, який зберігається у фондах Музею коломийської дитячої музичної школи №1 [2].

З автобіографії відомо, що Р.В.Клапоущак-Гумілович народилася 28 квітня 1909 року в селі Топірівцях тепер Городенківського району в родині сільського вчителя Володимира Гуміловича, де дітям змалку прищеплювали любов до навчання й праці. Батьки вважали за необхідне дати освіту дівчаткам, хоча в той час це було нелегко і необов’язково. Її батько був музикальною людиною – добре грав на скрипці, а мати чудово співала. В родині було пятеро дітей: Євгенія, Наталія, Романа, Степан і Маруся.

Мати рано померла і батько оженився вдруге. З того часу Романа рідко приїжджала в рідні Топірівці, навчаючись в народній школі ім. Княгині Ольги в місті Коломиї. В 1924 році Романа Володимирівна поступила на підготовчий курс учительського семінару гуртка “Рідна школа”, а в 1931 поступила до Консерваторії польського музичного товариства у Львові, де навчалася в класі солоспіву і брала приватні уроки гри на фортепіано. Проте Романа Володимирівна хотіла навчатися у Вищому музичному інституті ім.М.Лисенка, адже знала, що фортепіано і вокал викладався у цьому закладі на значно вищому рівні, а професорсько-викладацький склад славився іменами викладачів: Станіслав Людкевич, Нестор Нижанківський, Микола Колесса... У 1933 році їй вдалося перейти до Вищого музичного інституту ім.М.Лисенка. Її викладачем по вокалу стала відома співачка Любов Улуханова, а викладачем по класу фортепіано – знаний композитор і піаніст Нестор Нижанківський. Після блискучого закінчення Вищого музичного інституту ім.М.Лисенка в 1935 році Р.В.Клапоущак переїхала до Коломиї і почала працювати у філії Вищого музичного інституту ім.М.Лисенка. Вона з великим ентузіазмом та енергією включилася у вир музичного життя міста і району, брала активну участь у концертах як солістка Коломийського музично-драматичного театру.