ФОРТЕПІАННЕ МИСТЕЦТВО КОЛОМИЇ: ІСТОРІЯ ТА СУЧАСНІСТЬ

Обґрунтованість і вірогідність наукових результатів і висновків забезпечується аналізом теоретичного та емпіричного матеріалу, використанням комплексу методів, адекватних предмету дослідження, меті та його завданням.

Апробація результатів дослідження: основні положення і результати дослідження були представлені на звітно-науковій конференції студентів Прикарпатського національного університету ім.В.Стефаника у 2005 році та оформлені в статтю для публікації у збірнику “Еврика - VІ”.

Структура роботи: робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (101 позиція) та обширних додатків

У вступі обґрунтовано вибір теми та її актуальність, сформульовано основні завдання роботи, викладено методологічні засади дослідження, які базуються на здобутому досвіді українського та європейського фортепіанного мистецтва. Визначено предмет, мету, завдання, наукову новизну та теоретичне й практичне значення роботи.У першому розділі – “Передумови становлення фортепіанного мистецтва Коломиї” – розглянуто культурно-мистецькі традиції та музично-концертне життя міста Коломиї, зокрема, зародження коломийського театру; відкриття (третьої після Львівської та Перемишлянської) Коломийської української гімназії; концертна діяльність коломийського “Бояну” та гімназійного симфонічного оркестру тощо.

У другому розділі – “Генеза коломийської професійної піаністичної освіти” – досліджено діяльність перших педагогів-піаністів Коломиї: Галини Миколаївни Лагодинської, Євстахії Костянтинівни Ласійчук, Ксенії Мілетіївни Кічури, Любов Дмитрівни Станкевич; розглянуто просвітницько-педагогічну та методичну діяльність Романи Володимирівни Клапоущак.

У третьому розділі – “Фортепіанне мистецтво сучасної Коломиї” – викладено основні піаністичні засади викладачів музичих шкіл, Коломийського коледжу та Коломийського інституту Прикарпатського національного університету ім.В.Стефаника.

У висновках роботи підведено підсумки дослідження; визначено перспективи подальшої розробки питань щодо досліджуваної проблеми.

РОЗДІЛ 1. ПЕРЕДУМОВИ СТАНОВЛЕННЯ ФОРТЕПІАННОГО МИСТЕЦТВА КОЛОМИЇ

1.1. Культурно-мистецькі традиції Коломиї як формотворчий музичний чинник

В історію української культури місто над Прутом – Коломия увійшло передусім як важливий культурно-мистецький центр Галичини, в якому інтенсивно розвивалося музичне і театральне мистецтво, видавнича справа. Зародження фортепіанного мистецтва Коломиї було підготовлено непересічними здобутками талановитих краян не лише у сфері музики, але й інших сферах мистецтва та культури. Серед найбільших здобутків слід відмітити відкриття коломийського театру, створення української гімназії, відкриття філії Вищого музичного інституту ім.М.Лисенка, заснування і розвиток музичних колективів і товариств.

Історія міста починається з першої половини XIII століття. Перша згадка про місто відноситься до 1240 року, хоча на думку дослідників є всі підстави вважати вік міста значно давнішим [14, с.4].

У літописі згадується, що в період Київської Русі Коломия була досить великим поселенням та важливим центром видобутку солі, приносячи чималий прибуток князівській скарбниці. Про походження назви міста збереглось багато переказів. Є згадки, що за вивіз солі платили митний збір-податок, який звався “Калима”, від якої й походить назва міста. За іншою версією - місто назване в честь угорського принца Калимона. Також існує думка, що за поселенням Заболотів чумаки, які їхали сюди по сіль, зупинялись біля річки Миї і мили кола возів від бруду. Власне, найбільш вірогідна версія про походження назви міста від потоку Мия, який тут впадає в річку Прут (оселя коло Миї) [22, с.7].

У середині XIV століття Коломию захопили польські феодали. З 1367 року вона входила до складу Молдавського князівства. У кінці XIV століття Коломия знову відійшла до Польщі й у 1395 році польський король Владислав Ягайло надав місту привілей, за яким, крім права на проведення щосуботніх торгів, зафіксовано герб Коломиї: на червоному полі коронована голова орла. Однак у різних гербовниках та на міських печатках ХІХ – початку ХХ ст. зображення у гербі трансформувалося у половину орла [19, с.125].

У 1405 році місто дістало війтівство. Майже одночасно Коломия одержала Магдебурзьке право.