ФОРТЕПІАННЕ МИСТЕЦТВО КОЛОМИЇ: ІСТОРІЯ ТА СУЧАСНІСТЬ

4.Одним з провідних викладачів по класу фортепіано дитячої музичної школи №1 м.Коломиї була Романа Володимирівна Клапоущак /1909 – 1981 рр../ –учениця Нестора Нижанківського, прекрасна людина, життя якої служило взірцем самовідданого служіння фортепіанному мистецтву.

Головною рисою Р.В.Клапоущак була особлива вимогливість до роботи учнів її класу і в першу чергу до себе.

На заняттях по фортепіано Р.В.Клапоущак багато працювала над технічнимим вправами, над вокальним чуттям фрази, “співу” на фортепіано, над динамікою. Основною була робота над виразністю, яка щоразу випливала з конкретного змісту і стилю того чи іншого фортепіанного твору.

Розвиток техніки учня формувався на таких принципах:

-відчуття вільної руки у зап’ясті, лікті і плечі, відчуття свободи всього тіла;

-точна атака звуку, ясна, розбірлива фортепіанна вимова;

-міцні заокруглені пальці - основа точної піаністичної техніки.

Р.В.Клапоущак розробила послідовність вправ і етюдів для виховання всіх найважливіших навичок фортепіанної гри в молодших і середніх класах. Послідовний розвиток цих напрямків дозволив вивести окремих учнів старших класів на рівень концертного виконання.

5.Коломийська фортепіанна школа на сучасному етапі - це складний організм, в якому взаємодіють музиканти декількох поколінь, різних індивідуальностей та стилів. Її основу складає, як і раніше, менш помітна зовні, але необхідна і грунтовна повсякденна кропітка робота піаністів-педагогів.

На фортепіанному відділі дитячої музичної школи №1 працюють представники середнього та молодшого покоління викладачів: Веслава Францівна Ясіновська, Марта Миколаївна Томенко, Наталія Михайлівна Симчич, Любов Ярославівна Хомич та багато-багато інших талановитих піаністів.

Ідеалом фортепіанного звучання у їх методиці є глибокий, опорний (“до дна клавіші”), співучий тон – вагомий і матеріальний, але не ударний; вокальний підхід до фрази. Завдяки цьому стає можливим розкриття змісту музики та емоційного настрою учня.

Вагова гра є підставою і для розвитку техніки, яка вимагає особливого розуміння й усвідомлення. Ставлення до художньої інтерпретації, на противагу до технічного опрацювання, є швидше інтуїтивним.

Викладачі по класу фортепіано послідовно відстоюють засади професійного піанізму, щиро передаючи учням власний багаторічний досвід.

6. Фортепіанне мистецтво Коломиї знайшло своє гідне продовження і розвиток у класах фортепіано Коломийського коледжу та Коломийського інституту Прикарпатського національного університету ім.В.Стефаника.

Запорукою успіху музичного відділення, перш за все, є цілеспрямована праця викладачів, що стало вищою школою для зростання музичної та професійно-педагогічної підготовки студентів коледжу та інституту.

Провідні викладачі по класу фортепіано Ольга Русакова, Лариса Ларіонова, Марія Гула у своїй роботі велику увагу приділяють проблемам педалізації, мелодичного інтонування та роботі над звуком.

Вони активно приймають участь у розробці основних програмових вимог з основного інструменту фортепіано, концертмейстерського класу, з методи викладання гри на фортепіано, камерного ансамблю.

7. Таким чином, незважаючи на певні труднощі пов`язані з проблемами політичного та економічного характеру, можна з певненістю відзначити еволюційні зміни в розвитку фортепіанного мистецтва Коломиї. Вони, в першу чергу, стосуються удосконалення методів навчання та урізноманітнення концертно-педагогічного репертуару піаністів. Цей процес має прогресуючий характер і безпосередньо виявляється у підвищенні загального професійного рівня піаністичної освіти Коломиї.