ФОРТЕПІАННЕ МИСТЕЦТВО КОЛОМИЇ: ІСТОРІЯ ТА СУЧАСНІСТЬ

Водночас, Марта Томенко не є виконавицею вузької спеціалізації. Піаністка вільно оперує різними стилями і жанрами фортепіанної музики. У її репертуарі є твори Йогана Себастьяна Баха, Вольфгана Амадея Моцарта, Роберта Шумана, Цезара Франка та інших композиторів.

З 80-х років ХХ ст. Марта Томенко виступає дуєтом зі скрипалем Володимиром Лехником. “Підносячи високе мистецтво, яке нині не в пошанку, було спростовано виступом музичного дуету - скрипаля Володимира Лехника та піаністки Марти Томенко в Музеї історії міста Коломиї. І переповнений зал тому свідчення... Вічні цінності - музика Вольфганга Амадея Моцарта, Клода Дебюссі, як і нині сущого Мирослава Скорика - завше користуються попитом. Дует не потребує чергової презентації - він добре знаний в Коломиї” [94, с.3].

Не дивлячись на успіхи, Марта Томенко не перестає вдосконалювати свою майстерність. Вона оволоділа мистецтвом гри на органі. Кожної неділі можна почути її чудову органну музику в католицькій церкві по вулиці Івана Франка у Коломиї.

“Свого часу професор Московської консерваторії Генріх Нейгауз запропонував для оцінки піаніста таку чотириступеневу градацію: 1 - людина; 2 - музикант; 3 - піаніст; 4 - митець. Для Марти Томенко мабуть найістотнішим є четвертий пункт цієї градації. Вона має натуру природженої піаністки, що всім єством відчуває свій інструмент і свою музику” [94, с.3].

Плідною є педагогічна робота Наталії Михайлівни Симчич / нар. 26.06.1956 р. /. Випускниця коломийської ДМШ №1 по класу фортепіано Зіновії Гоянюк. У 1979 році Н.М.Симчич закінчила фортепіанний факультет Львівської державної консерваторії ім.М.Лисенка, де навчалась у класі Богдана Михайловича Тихонюка. Там в чудовій атмосфері сформувалися художні смаки романтичного піанізму з відкритою емоційністю, співучим звучанням фортепіано. Після закінчення консерваторії Наталія Симчич почала викладати в коломийській ДМШ №1.

За роки своєї діяльності вона випустила багатьох піаністів, які з часом не тільки поповнили викладацький склад рідної музичної школи, а й роз`їхалися працювати по численних загальноосвітніх школах. Методичні засади Наталії Симчич мають великий вплив на розвиток фортепіанного мистецтва Коломиї.

Особливу пошану Н.М.Симчич принесла безвідмовна ефективність її методики. Наталія Михайлівна не припускає навіть думки, щоб її учень грав недобре, вона вміє за короткий час домогтися значних результатів у піаністичній вправності, незалежно від музичної обдарованості дитини.

Під час особистої зустрічі з автором, Н.М.Симчич наголосила, що головне - це робота над звуком, над “тоном”, орієнтація на опорне, вагове звуковидобування. Від цього стає можливим розкриття змісту музики і емоційного настрою учня. Вагова гра є підставою і для розвитку техніки, яка вимагає особливого розуміння й усвідомлення. Ставлення до художньої інтерпретації, на противагу до технічного опрацювання, є швидше інтуїтивним.Основою фортепіанного репертуару в класі Н.М.Симчич є твори композиторів-романтиків, що диктує особливі стильові прийоми виконання. Хоча учні Наталії Михайлівни виконують чимало творів і інших стилів, шлях до їхньої інтерпретації завжди пролягає від романтичних норм піанізму.

Протягом тривалої роботи в Коломийській ДМШ №1 методика викладання гри на фортепіано і піаністичні смаки Наталії Михайлівни Симчич залишаються незмінними, тільки з роками збільшилась грунтовна робота над нотним текстом та загострилася розумінням різних музичних стилів.

Серед педагогів-піаністів 80-х років ХХ ст. слід відзначити Любов Ярославівну Хомич /нар. 10.02.1959 р./. Навчалась в Коломийській музичній школі по класу фортепіано Романи Володимирівни Клапоущак. Після закінчення Івано-Франківського державного музичного училища ім.Д.Січинського у класі Івана Андрійовича Прокопа поступила до Педагогічного інституту ім.В.Стефаника, де вчилася у піаністки Одарки Іванівни Макар. З 1980 року Л.Я.Хомич починає викладати фортепіано в коломийській ДМШ №1.

Спокійне і послідовне відстоювання засад фортепіанного професіоналізму, повага до учнів і виховання їхньої індивідуальності завжди відрізняють заняття Любов Ярославівни Хомич. В особі педагога дуже ефективним є поєднання артистичності та величезної працездатності, теплі і дружні стосунки з учнями. Зі слів учениці Тетяни Єлісєєвої, її викладач вміє пробудити віру в себе: виходячи з уроку, кожен з учнів впевнений, що зможе виконати все задане. Учні безумовно вірять своїй вчительці, знаючи, що вона завжди може кількома штрихами виправити те, що не вдається, підказати вдалий піаністичний прийом, інтуїтивно розуміючи учня – його своєрідність, труднощі, завжди знаходить індивідуальний підхід. У роботі з різними учнями над одним і тим самим твором, вона залишає стрижневий підхід до твору однаковим, та, якщо учень пропонує переконливе власне трактування, то викладач ніколи не “вбиває” його ініціативи. Любов Ярославівна у своїх учнях перш за все цінує музичне чуття.