ФОРТЕПІАННЕ МИСТЕЦТВО КОЛОМИЇ: ІСТОРІЯ ТА СУЧАСНІСТЬ

Доброю традицією стало проведення вечорів, присвячених пам'яті визначних українських композиторів та виконавців, зокрема, славетних піаністів Василя Барвінського та Дарії Гординської-Каранович [95, с.6].

Відомі далеко за межами України уродженці Коломиї, її музична гордість: Стефанія Павлишин - доктор мистецтвознавства, довголітній професор Львівської державної консерваторії ім.М.Лисенка, дослідниця української та сучасної зарубіжної музики. Володіючи іноземними мовами, вона видала ряд монографій про сучасну зарубіжну музику. Одночасно досліджує творчість Дениса Січинського, Станіслава Людкевича, Анатолія Кос-Анатольського, Василя Барвінського (підготувала про нього працю в той час, коли це прізвище було вилучене з української культурної спадщини), Валентина Сильвестрова (праця написана, коли його творчість піддавалась гострій критиці), зараз досліджує діяльність музикантів діаспори: композиторів Мар’на Кузана, Ігора Соневицького, співаків Ірини Маланюк, Климентія Чічки-Андрієнка, що раніше теж було недоступним.Відомі українські музикознавці Олександр Козаренко та Юрій Ясіновський декілька років підряд організовують у Коломиї щорічні музичні фестивалі ім. А.Кос-Анатольського. Такі фестивалі стали важливою традицією міста, тривають декілька днів, на них запрошуються музиканти з різних міст України - Івано-Франківська, Львова, Києва. В рамках фестивалю проводилися авторські концерти композиторів - Миколи Колесси, Мирослава Скорика, Богдани Фільц, Олександра Козаренка. Гостями Коломиї були: симфонічний оркестр Львівської філармонії, камерні оркестри Івано-Франківська, Львова, Києва, хор "Боян" під керівництвом Євгена Вахняка (також коломиянина), співачка Ніна Матвієнко та багато інших чудових музикантів. Коломийська публіка завжди з вдячністю заповнює концертні зали. Все це без сумніву сприяє розвиткові музичного, зокрема, і фортепіанного мистецтва сучасної Коломиї.

Коломийська фортепіанна школа на сучасному етапі - це складний організм, в якому взаємодіють музиканти декількох поколінь, різних індивідуальностей та стилів. Її основу складає, як і раніше, менш помітна зовні, але необхідна і грунтовна повсякденна кропітка робота піаністів-педагогів.

На фортепіанному відділі дитячої музичної школи №1 працюють представники середнього та молодшого покоління викладачів: Веслава Францівна Ясіновська, Марта Миколаївна Томенко, Наталія Михайлівна Симчич, Любов Ярославівна Хомич та багато-багато інших талановитих піаністів.

Окремо слід зазначити, що брак коштів та знецінення професії музиканта у 90-х роках ХХ століття привели до ситуації, в якій музичні школи були поставлені в дуже жорсткі економічні умови.

Проте, на зламі тисячоліть ситуація почала змінюватися в позитивну сторону. Далося взнаки економічне зростання України та зміна у ставленні до культури та мистецтва, естетичного виховання молоді владних структур як на загальнодержавному, так і на регіональному рівнях.

Після різкого зменшення контингенту учнів музичних шкіл у першій половині 90-х років ХХ століття, протягом 1996-2000 рр. починається його поступова стабілізація, хоча, на жаль, досягти попереднього рівня наборів дітей не вдається.

Помітне місце у фортепіанній педагогіці Коломиї займає Веслава Францівна Ясіновська /нар. 30.09.1944 р./ - уродженка міста Коломиї. Після закінчила коломийської музичної школи по класу фортепіано у Віри Юліанівни Губач, в 1960 році вона поступила до Івано-Франківського музичного училища ім.Д.Січинського, у клас відомої піаністки Варвари Юріївни Федорової. В.Ф.Ясіновська під час зустрічі з автором виділяє такі основні методичні засади, свого викладача по класу фортепіано в училищі:

- пластичність та інтонаційна випуклість мелодичної лінії;

- звучання фактури як багатопланового плетива голосів;

- зачарування виразністю гармонії;

- деяка заповільненість розгортання нотного матеріалу й нахил до деталізації.

Ці прикмети неоромантичного піанізму знайшли відображення і в педагогічній діяльності В.Ф.Ясіновської.