Шпаргалки по менеджменту

Із схеми видно: функціональні керівники мають право безпосередньо впливати на виконавців. При цьому аби усунути можливість отримання виконавцями суперечливих вказівок:

а) вводиться пріоритет вказівок лінійного керівника або

б) функціональному керівнику передається певна частина повноважень (влада) або

в) функціональному керівнику передається лише право рекомендації. /див.рис.16./

Переваги:

-поєднання переваг лінійної і функціональної ОСУ

Недоліки:

-складність регулювання відносин поміж лінійними та функціональними керівниками

-чинить опір здійсненню змін.

Лінійно-функціональна ОСУ ефективна при вирішенні задач, що постійно повторюються, забезпечуючи максимальну стабільність організації. Ефективна для масового виробництва з усталеним стабільним асортиментом продукції при незначних змінах в технології.

4.ДИВІЗІОНАЛЬНА ОСУ

/див.рис.17./

Групування видів діяльності за дивізіонально-організаційною структурою здійснюється із застосуванням принципу поділу праці за цілями. Це означає, що навколо певного виробництва формується організаційна єдність з автономією у здійсненні своєї повсякденної операційної діяльності.

Перехід до дивізіонально-організаційної структури означає подальший розподіл управлінської праці, який відбувається у децентралізації оперативних функцій управління, що передаються виробничим підрозділам…

(фінансова діяльність, розробка сратегії), що сконцентровані на вищому рівні управління у штаб-квартирі компанії.

Переваги:

1.невтручання в оперативну діяльність виробничих підрозділів

2.можливість вищого керівництва сконцентруватися на стратегії3.підвищується якість рішень, що приймаються (завдяки наближенню до місця виникнення проблеми)

4.внутрішньо-фірмова конкуренція

Недоліки:

1.дублювання функцій управління на рівні підрозділів

2.збільшення витрат на утримання апарату управління