Шпаргалки по менеджменту

Термін “проектування робіт” з’явився в надрах класичної теорії менеджменту.

З іншого боку практика показала, що поглиблення спеціалізації має і негативний наслідок: разом з тим з’явився новий термін “перепроектування робіт”, який враховував негативні наслідки спеціалізації.

До основних методів перепроектування робіт відносять:

1.РОТАЦІЯ РОБІТ – це перемішення робітників через певні проміжки часу з однієї роботи на іншу. Може бути як горизонтальною так і вертикальною.

Переваги:

-накопичується досвід у суміжних сферах;

-усувається одноманітність та монотонність

-покращується розуміння інших видів діяльності.

2.ФОРМУВАННЯ РОБОЧИХ МОДУЛІВ – це таж сама ротація, але у відносно нетривалі проміжки часу /в робочий день/.

3.РОЗШИРЕННЯ РОБОТИ – горизонтальне розширення роботи одного виконавця за рахунок збільшення кількості операцій, які виконуються в її межах та частоти повторення циклу роботи. Означає диверсифікацію робіт в організації.

4.ЗБАГАЧЕННЯ РОБОТИ – це процес поглиблення роботи, підвищення її змістовнгості. Він розширює роботу вертикально, шляхом:

-встановлення безпосередньо зворотнього зв’язку

-надання можливості навчатися, підвищувати спеціалізацію

-надання можливості самостійно опрацьовувати графік роботи.-зменшення ступеню контролю

5.ВИКОНАННЯ АЛЬТЕРНАТИВНИХ ГРАФІКІВ РОБОТИ

1)стислий робочий тиждень /програма 4.40/ /Рис.7./

2)метод “гнучкий час”

В практиці західних фірм поширені такі методи перепроектування як:

•створення інтегрованих робочих команд за типом бригад

•створення автономних робочих команд /завдання доводиться як кінцевий результат діяльності команди, а решту вирішує бригада/

•гуртки якості

Модель характеристики робіт Хекмана.

На практиці в прцесі проектування часто використовується інструмент, який називається “модель характеристики робіт”/МХР/

Згідно з МХР кожна робота характеризується за допомогою 5 базових параметрів: