Історико-культурні передумови розвитку мистецтва Польщі

1.Доведено, що архітектура Польщі періоду класицизму розвивалася в умовах широкого культурно-національного піднесення, який відіграв велику прогресивну роль в розвитку польського суспільства у зв’язку з виникненням у другій половині ХVІIІ століття капіталістичних відносин і активізацією економічного життя країни.

2.Встановлено, що після того, як Польша в період правління саксонських королів втратила свій культурний і політичний центр, то в останню третину ХVІIІ століття, тобто під час правління Станіслава Августа (1764-1795), наступило деяке піднесення польської культури. Варшава перетворилася на великий культурний центр. Станіслав Август став великим меценатом і піклуном польської культури і в першу чергу, мистецтва. Він був захоплений меценатством і мріяв прославити своє нещасливе для країни правління розвитком мистецтва. Частина королівського палацу у Варшаві була художніми майстернями, молоді художники навчалися в Парижі і Римі (Кухарський, Камзетцер та ін.). Все це мало вплив на національне мистецтво. Король орієнтувався на класицизм, у якому ще були сильні елементи барокко.3.У даній роботі висвітлено, що на розвиток архітектури Польщі означеного періоду мали значний вплив і інші тенденції, які паралельно з ними розвивалися і були менш залежні від придворної політики. Це було мистецтво, ідейно пов’язане з прогресивною партією реформ, близьке за своїми художніми ідеалами революційного класицизму Давида. Накінець свою роль відігравали розкидані по країні магнатські садиби, які заманювали іноді великих майстрів.

4.В польському зодчестві широко розвиваються раціоналістичні і гуманістичні ідеї, які характерезують різкий перехід від барокко до класицизму, який відбувається в 1760-1770-ті роки. З цього часу чільне місце в польській архітектурі займають польські і колонізовані майстри іноземного походження. Великий вплив мала французька архітектура того часу на асамблеві вирішення і в застосуванні античних зразків.

5.Найбільш цікавими творами польського класицизму ХVІIІ століття є багаточисленні забудови в заміських садибах польської знаті. Пов’язані частіше з великими садово-парковими спорудами, вони виявляють велику майстерність польських архітекторів у створенні ансамблю і глибоке політичне почуття природи.

6.Одним з найкращих зразків заміської побудови цього часу є створений Ш.Б. Цугом палац в Натолині біля Варшави. Ця невелика двоповерхова будівля з невеликим куполом і напівкруглим портиком садового фасаду зачаровує бездоганною гармонією форм, крихкою витонченістю вигляду.

7.Великим майстром польського класицизму був Доменік Мерліні, італієць, який з 1750 року жив і працював в Польщі. До його найкращих творів відноситься палац і ряд паркових павільйонів в Лазенках у Варшаві.

Будівництво в Лазенках у Варшаві було прийнято останнім королем Станіславом Августом Понятовським. В задумі палацу, який немов би виростає з водяної поверхні озера, розкрилося характерне для раннього класицизму досягнення до витонченої простоти і стриманої інтимності.

Невелика за розмірами, скромна за архітектурними формами будівля палацу відрізняється благородством пропорцій, різнорідністю і винахідливістю у використанні самих простих і традиційних компонентів класичної архітектури. Особливо гарний південний фасад, який виділяється багатсвом просторового рішення. Двоповерховий об’єм будівлі тут прикрашений невеликим прямокутним блоком бельведера, прорізаного напівкруглим вікном. Середня частина фасаду значно виступає вперед, і в центрі цей виступ вирішено у вигляді чотирьохколонної лоджії. Ця лоджія знаходить відклик у відкритих одноповерхових галереях, які приєднуються до бокових боків палацу. Все це в сполученні з рівною поверхнею води, зеленню парку має неповторне враження.

Інтер’єри палацу виконані з таким самим неповторним смаком. Для них характерна така сама ясність і благородство форм, як і в зовнішньому вигляді будівлі. У їх виконанні приймав участь поряд з Мерліні Ян Христофор Камзетцер, німецький майстер, який ще молодим приїхав до Польщі і став тут одним з головних архітекторів.

8.Чудовими майстрами архітектурного інтер’єру, показали себе Мерліні і Камзетцер у новій оздобі ряду залів Королівського палацу у Варшаві, яка відбулася в 1770-1780-х роках. Тут проявилося дарування і багатьох польських декораторів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ