Історико-культурні передумови розвитку мистецтва Польщі

Інтер’єри палаців іноді прикрашалися античними вазами, так званими “етруськими” і їх імітаціями.

Використовувалися і стародавні статуї, вироби ювелірного мистецтва, а також їх копії і наслідування. Колекція стародавніх скульптур Ізабелли Любомирської розмістилася в прекрасному приміщенні замку в Ланцуті.

З об’єктів монументальної архітектури чудовим прикладом наслідування античності досить обґрунтовано вважають фасади кафедрального собору і ратуші у Вільні (Вільнюсі), оформлені й побудовані за проектом Валжинця (Лаврентія) Гуцевича

2.3 Зрілий період архітектури класицизму

У польському мистецтві епохи Просвітництва антична течія існувала в різних формах не тільки в архітектурі, але і в живописі, скульптурі і декоративних виробах, паркових павільйонах та штучних руїнах, саркофагах та інших різних мотивах паркового оформлення. Ця течія проникла в Польщу при посередництві любителів мистецтв і художників безпосередньо з Італії, а палладіанська архітектура – в наслідування англійської.

Архітектура Палладіо епохи зрілого ренесансу з елементами і мотивами, які визначаються як зразки ман’єризму, мала вплив на формування англійського класицизму XVІІІ століття, надихала архітекторів різних країн, а в Польщі знайшла настільки яскраве відображення, що одна з течій в архітектурі останньої чверті XVIII століття так і називається палладіанською. А оскільки витоки деяких ідей Палладіо знаходяться у трактаті Вітрувія, можливо цим шляхом стародавня архітектура сприяла розвиткові класицистичної архітектури XVIII століття.Найбільш досконалим зразком палладіанську течію в Польщі представляють Станіслав Костка Потоцький і архітектор Петр Айгнер. Їх спільний твір єдиний у Польщі фасад костелу оформлений за зразком венеціанських церкв, головним чином Сан-Джорджо Маджорє, цей фасад бернандинського костелу св.Анни на Краківському Передмісті у Варшаві споруджено в 1786-1788 роках.

Знаменита “Вілла Ротонда” Палладіо, центральний палац з куполом і колонадними портиками слугувала зразком для деяких невиконаних проектів, наприклад, Цуга. Цей твір Палладіо може вважатися відокремленим прообразом двох об’єктів у Польщі: помістя Доменіко Мерліні у варшавській “Крулікарні”, спорудженого в 1786-1789 роках і палацу Станіслава Завадського в Любостроні, побудованого в 1800 році. (як згадувалося вище)

Це окремі приклади. Але, якщо розглядати палладіанство у польській класицистичній архітектурі слід, перш за все, показати на палацові споруди, у яких головні корпуси з’єднуються з крилами посередництвом галерей, частіше на плані чверті круга, іноді еліпсу – у вигляді підкови, яка встановлена під прямим кутом, а іноді – прямі. У Палладіо ці галереї з колонадою, в Польщі бувають іноді аркадні, часто мають характер вигнутої стіни.

Цей тип палладіанського палацового рішення з’явився у Польщі в сімдесяті роки XVIII століття і став дуже популярним таким, що незабаром розповсюдився на всій території колишньої Речі Посполитої від Великопольщі до Волині і Подолу. Відомо близько сорока таких палацових комплексів, споруджених в останню чверть XVIII століття, а можливо їх там було і більше. Таким чином, палладіанський тип став характерним для архітектури зрілого класицизму польської епохи Просвітництва. Можливо, це було результатом надання магнатським і шляхетським резиденціям статичності і монументальності, що задовольнило їх прагнення. Але не без призначення були і конкретні корисні якості цих палаців. Можна було, як це мало місце в Англії, вільно сполучатися з флігелями, де розміщувалися кухні, господарські споруди, де жила прислуга, і де розміщували також гостей.

Після Англії, де такі палацові рішення переважали і де їх було найбільше, на друге місце слід поставити Річ Посполиту, потім Російську імперію, а вже потім Чехію, Германію і Італію. Не аналізуючи надбань тих чи інших палладіанських палацових рішень, можна навести декілька видатних прикладів: споруджені в семидесятих роках – палац Примаса у Варшаві, палаци в Коцьку і Седльці, у восьмидесятих – палаци в Тульчині, Рогалині, Мала-Вісь і Валевіце, у дев’яностих роках – палаци в Бялачові і Смєлові. Палладіанські типи палаців проектували різні архітектори. Найбільше таких побудовано на східних землях бувшої Речі Посполитої.

В кінці семидесятих років у творчості двох архітекторів, Шрегера і Цуга стали помітні тенденції, які ми зараз називаємо як авангардні. Ці тенденції в Польщі відповідають тодішній течії у французькій архітектурі, яка отримала назву революційної, представником якої був у Франції К.Н. Леду.