Історико-культурні передумови розвитку мистецтва Польщі

Таким чином Станіславський стиль це не лише все, що виникло в Польщі за часи, правління короля, тобто за 1764-1795 роки, не тільки те, що виникло на його замовлення, або під впливом придворного мистецтва. Приналежність даного об’єкту чи твору до Станіславського стилю можна ще більше затвердити, якщо прийняти, що це визначення стосується мистецтва у колі короля, який мав свій індивідуальний, не взятий з яких-небуть інших витоків і який ніде більше не зустрічається, характер. У своїх наступних працях Татаркевич точно вказав яке мистецтво за його думкою - може бути пов’язано з ім’ям короля. Визначення “стиль Станіслава Августа” не може примінюватися до об’єктів побудованих до 1783 року, тобто до Білого домику, Мисливецького замку в Лазенках, а також до тих праць, які були проведені у Королівському замку в семидесяті роки. Як стверджує Татаркевич, Станіславський стиль в мистецтві почався лише в 1783 році “з оформлення Ассамблейної зали в Королівському замку і південного фасаду Лазенок”. Лише в ці роки - за думкою Татаркевича - виникло своєрідне мистецтво Станіслава Августа, його особистий стиль. Гадається, це не зовсім правильний погляд. Можна погодитися включати в рамки стилю Станіслава Августа тільки твори класичної течії. Китайський живопис Піллємєна в замку і ранні інтер’єри Шрегера в Уяздові, це, звичайно, ехо рококо в мистецтві в перші роки правління Станіслава. Але все, що проектували Фонтана і Луї вже в 1765 і наступних роках має нові класицистичні риси в мистецтві. А Станіслав Август проявляв інтерес до античного мистецтва ще до вступу на трон. Час, коли почався формуватися стиль, який справедливо можна назвати іменем Станіслава Августа, можна встановити дуже точно. Цей час співпадає з періодом, коли всуп Станіслава на трон вже не підлягав сумніву, і коли король прийняв перші кроки до перебудови Королівського замку, який повинен був стати його резиденцією. Станіславський стиль еволюціонував безперервно, тому важко його розділити на які - небудь періоди, оскільки розвиток мистецтва тоді проходив плавно. Якщо і наміритися виділити деякі фази розвитку, то можна назвати три. Перша фаза це були б роки 1764-1773, коли головним архітектором був Якуб Фонтана, а велику роль відігравав Віктор Луї. В ці роки Станіслав Август творив свій художній твір. Деякі, які приїхали у Варшаву художники, виїжджали з Польщі після короткого перебування, інші - як Баччареллі, Каналєтто і Лебрен - вибирали Польщу місцем постійного проживання. Проте, наскільки король відчуває всілякі відтінки французького класицизму, які проявилися у той час, можна судити про зацікавленість короля течією gout greque.

Друга фаза це приблизно десятиліття 1774-1783, коли в Замку працював Мерліні, коли були створені в Лазенках нові інтер’єри - Білий домик; третя фаза - останнє десятиліття правління Станіслава Августа, коли в Замку були оформлені Тронний і Рицарський зали, з’явилися великі історичні картини Баччареллі, а в Лазенках - здійснена перебудова 1784-1788 і наступних років. Тоді разом з Мерліні працював Камзетцер.

Стиль Станіслава Августа, це одна з різновидностей класицизму, яка виникла з багатьох витоків, але яка надихається французьким мистецтвом. Смаки короля були скоріше помірними, дуже вісімнадцятивіковими, які не підлягали авангардним течіям. Протягом 30 років зсуви в мистецтві Станіслава Августа не мали місця, розвивалося це мистецтво рівномірно і тому, не дивлячись на зміни, які відбувалися у ньому протягом цих років, існує можливість вважати це мистецтво явищем єдиним з мистецтва польського Просвітництва.

Примітити термін “Станіславський стиль” можна лише тоді, коли це визначення стосується взаємно доповнюючих один одного комплексів різних галузей мистецтва, оскільки король особисто всіма ними цікавився і володів здатністю відчувати їхній взаємозв’язок. Це особлива течія польського класицизму найбільш повно виражена в Королівському замку в Лазенках.Перебудова замку, яка проводилася королями із саксонської династії, і яка торкнулася як архітектури, так і інтер’єрів, залишилася незавершеною. В жовтні 1763 року, відразу ж після смерті короля Августа III, здійснено дослід стану робіт, в результаті чого встановлено, що Замок “отличается недостатком палат представительного этажа, в части со стороны Вислы несколько более приличествующих, всего лишь на временную резиденцию достаточных, в других крыльях одни только переходы и обыкновенные комнаты, частично разрушенные; тоже и на втором этаже, а низ занимают одни лишь лавки кроме некоторых комнат отданных под канцелярии и их архивы (…) негодность остальных помещений свидетельствуется их жителями, самой низшей службы представителями”. [12, с.21].

Хоча, для королівського двору це не мало в той час якогось значення. Август II і Август III перебували не тільки у Варшаві, але і в Дрездені, зокрема у Варшаві в них була своя резиденція в Саксонському палаці. Виникла необхідність підготовки житлових приміщень для короля і відповідних представницьких палат. Тому конвокаціонний сейм прийняв постанову про встановлення Замку і розширення Замкової площі. Керівником робіт був назначений архітектор Якуб Фонтана, який повинен був швидко пристосувати і прикрасити найбільш необхідні палати, розробити проекти перебудови і оновлення Замку.

Ще в березні 1764 року стало зрозуміло, що на трон буде вибрано Станіслава Августа Понятовського. Майбутній король відправив у Париж варшавського купця Казімежа Чемпінського з наказом здійснити необхідні закупки і зробити замовлення. Турбота про художній рівень оснащуванності Замку і було першим проявом культурного миценатства Понятовського, художні смаки якого були тісно пов’язані з Францією. Ще в 1753 році, у Парижі, він зустрівся з видатними представниками французької культури і зблизився з мадам Жоффрен, в салоні якої збиралися знамениті вчені і художники. Початок імпорту французьких художніх виробів було покладено в 1764 році. Трохи пізніше Станіслав Август запросив до свого двору трьох видатних французьких художників. Весною 1765 року до короля прибув чудовий художник декоратор, вже згадуваний раніше Жан Піллємен, який “в китайському смаку” прикрасив палацові інтер’єри, літом того ж року на короткий час приїхав до короля видатний архітектор Віктор Луї, а в 1768 році був запрошений скульптор Андре Лебрен, який залишився в Польщі назавжди, до самої смерті. Починаючи з 1766 року найближчим соратником короля при перебудові Замку, а потім і Лазенок, був Марчелло Баччареллі, який познайомився з сім’єю Понятовських в 1756 році, коли приїджав у Варшаву з Дрездена.