Історико-культурні передумови розвитку мистецтва Польщі
У сучасних історико-архітектурних працях спостерігаємо посилення уваги як до законів розвитку історії архітектури так і до творчої особистості самого дослідника. В таких дослідженнях поєднуються елементи історіографічної, джерелознавчої, бібліографічної та іншої роботи. Їх поява викликана принаймні двома головними обставинами – необхідністю осмислення значної кількості напрацьованого матеріалу та грунтовних праць і появою нових поглядів та підходів до оцінки історії архітектури, її місця в національній та світовій культурі.
Сучасні завдання історії архітектури та загалом історії культури Польщі, вимагають всебічного аналізу досягнень науковців, зокрема напрацьованого методологічного інструментарію для подальшого їх використання та розвитку. Короткий огляд праць з історії польської архітектури показує, що попри значні напрацювання з окремих питань, цілісної картини розвитку досліджень історії архітектури Польщі, котра врахувала б і систематизувала усі (або принаймні основні) підходи та напрями – немає. Власне, і мети такої не було, як не було і соціального замовлення на історіографічні дослідження в історико-архітектурній науці. Внаслідок чого не були означені методологічні основи і методи історико-археологічних досліджень, котрі використовувалися скоріше інтуїтивно ніж усвідомлено. Не існує і узагальненої систематизації наукового доробку вчених у цій галузі, крім локальних досліджень, котрі лише окреслюють проблему. Таким чином, виникла необхідність проведення всебічного вивчення розвитку досліджень з історії архітектури Польщі.
Стан вивченості досліджувальних проблем
Вивчення мистецької спадщини періоду, що розглядається, розпочинається вже в наші дні, коли зростає інтерес до художніх особливостей мистецтва класицизму.
Класицизм стимулював археологічні дослідження, які привели до дивовижних відкриттів і нових знань про розвинуті античні держави і цивілізації. Результати роботи археологічних експедицій, узагальнені у великих наукових дослідженнях, заклали теоретичні основи руху, учасники якого вважали античну культуру верхівкою досконалості в будівельному мистецтві, зразком абсолютної і вічної краси. Популяризації античних форм сприяли багаточисленні альбоми, які вміщували зображення архітектурних пам’яток.
Хоча про архітектуру Польщі кінця XVIII – першої половини XIX століть написано чимало, але інформація і матеріали до цієї теми знаходяться у різних виданнях і збірниках. І тому, новизною даної роботи є здійснення систематичного і комплексного аналізу архітектури Польщі, зокрема стилю класицизм.Предметом дослідження розвиток класицистичної архітектури Польщі. В даній роботі інші види мистецтва Польщі кінця XVIII – першої половини XIX століть не є об’єктами дослідження. Вони потребують глибокого дослідження і аналізу і можуть бути темами самостійних наукових робіт.
Об’єкт дослідження
Дане дослідження проводиться на основі архітектурних пам’яток та проектів, що збереглися до нашого часу, записів істориків. Велике значення для обгрунтування даної теми мають також і соціально-культурні процеси, що проходили в цей час у Польщі.
Мета дослідження полягає в тому, щоб визначити особливості розвитку історичних досліджень архітектури Польщі кінця XVIII – першої половини XIX століть, показати їх як своє рідне культурне і наукове явище.
Завдання дослідження
1.Визначити історико-культурні передумови розвитку мистецтва Польщі кінця XVIII – першої половини XIX століть.
2.Проаналізувати основні етапи розвитку архітектури Польщі періоду класицизму.
3.Визначити стилістичні та типологічні особливості архітектури Польщі даного періоду.
В першому розділі основної частини структура роботи обумовлена специфікою теми. Робота складається зі вступу; основної частини; висновку; списку використаної літератури та ілюстрацій.