Історико-культурні передумови розвитку мистецтва Польщі

Парки, які проектував Цуг в семидесятих і восьмидесятих роках, коли виникали його паркові композиції, володіють надзвичайним багатством і різноманітністю архітектурних і декоративних мотивів. Цуг занадто використовував античні мотиви - в храмах і руїнах храмів, амфітеатрах і римських цирках, розвалинах тріумфальних арок і акведуках; в оформленні парків Цуг використовував також розвалини колонад, окремі колони їх групи, розбиті колони, аркади, оглядові моноптери, екседри, античні вівтарі, вази, римські саркафаги і гробниці, мотиви з катакомб, єгипетські мотиви. Іноді в павільйонах, збудованих за античними зразками, встановлювалися в якості паркових декорацій, оригінальні стародавні статуї і пам’ятники, в тому числі і ренесансні, але бували й середньовічні. До цих декорацій додавалися павільйони орієнтального типу - китайські альтанки, містки, кіоски, навіть був китайський курник, а також турецькі - мінарети, дім імама, в якому розмістилася кухня, і навіть “індійський” вігвам. В неоготичному дусі будувалися житлові павільйони, мініатюри середньовічних замків, костелики з баштами, окремі башти, які частково вміщували голубятню. І накінець, з дерева чи каменю зводилися селянські чи рибацькі хатинки, голандські домики, молочні ферми, домики квітників, корчми, трактири, постоялі двори. Крім того, Цуг проектував будівництво в парках оранжирей і теплиць, а також пташників. Він з насолодою використовував асиметричні композиції, контрасні мотиви і створював конгломерати різних форм. В епоху Просвітництва у Польщі, Цуг був головним майстром у справі проектування пейзажних парків.Друга черга розвитку пейзажних парків у Польщі пов’язана вже не з Варшавою, а з помістям Чарторизьких Пулави. Тут нові елементи в колишньому класичному парку були введені близько 1775 року разом зі встановленням Повонзок. Тоді там була розбита “дика променада” з перепутаної системи доріжок серед дерев, але це був все ж участок регулярного, геометричного парку. І тільки лише в 1786 році, коли Пулави стали постійною резиденцією, Ізабелли Чарторизької, вона прийняла корінне переоформлення парку, надаючи йому єдину компоновку. При переоформленні парку надавався ландшафтно – сентиментальний характер, а потім – роботи проводилися до 1830 року – романтичний. Після того, як під час Костюшківського повстання 1794 року Повонзки були зруйновані, а Польща втратила незалежність, Пулавський парк став головним центром художньої зацікавленості Чарторизької і набув нового ідейного змісту – повинен був відображати почуття патріотизму і прив’язаності до традицій батьківщини. Але парк був пожвавлений китайською альтанкою, рибацькою хатинкою, шалашем на березі струмка, оранжеререєю, римськими воротами у вигляді триумфальної арки, сходами англійського типу, скульптурною групою “Танкред і Клоринда”, а на Кемпі, за віслинською мілиною збудовані “голендерня” і сільські хатинки, але домінуючим акцентом є споруджений в 1789-1801 роках Петром Айгнером клацисистичний “Храм Сівілли“, в якому розміщені пам’ятки національної культури і “Готичний домик”, споруджений в 1802 році з Лапідарієм і збіркою творів мистецтва і сувенірів з різних європейських країн. Красномовний і надпис над входом в Храм Сівілли: “Минулого майбутнє”.

З Чарторизькою співпрацювали архітектори і квітники, серед яких велику роль в оформленні парку відіграв запрошений княгинею, англійський садовод Джек Савадж, який працював в Пулавах з 1791 по 1816 рік.

Велику роль у справі розвитку польських ландшафтних парків в перше десятиліття XIX століття відіграла випущена в 1805 році книжка Чарторизької “Різні думки про способи встановлення парків”. Подібно до то як 30 років тому пропонував Мошинський. Чарторизька рекомендувала при розбивці ландшафтного парку врахувати місцеві особливості пейзажу і флори; наприклад в себе Чарторизька зберегла сталі липові алеї, і багато інших паркових елементів, які існували раніше і пристосувала їх до нової композиції.

На початку XIX століття багаточисленні пейзажні парки виникали при помістях польських магнатів на Україні. Багато з них оформив Ріоніс Мак Клер, ірландець за походженням, відомий за прізвищем Міклер. Нечасто парки такого типу займали широкі площі. Парків, закладених ірландцем, нараховується приблизно 45, серед них слід згадати парк в Млинові, Порицьку, Боремлі і Мізочі. Одним із найвідоміших парків на Україні є парк в бувшому помісті магната Щенсни Потоцького в Софіївці біля Умані.

В районі Варшави в 1806 –1815 роках виник широкий, в англійському смаку, парк в Натолині, заснований Анною Потоцькою, уродженкою Тишкевич, яка ввела знатні зміни також в парку помістя Яблонна, яке вона отримала в спадщину після смерті князя Юзефа Понятовського. В ці роки особливою рисою польських пейзажно-романтичних парків були пам’ятники і прикраси, присвячені культу героїв, які виражали почуття патріотизму. Оформлення парків в Пулавах і Яблонні, якщо говорити про найбільш відомі приклади, присвячено князю Ю.Понятовському, в Софіївці – Костюшко, в Вілянуві - битві під Ромином.

Про популярність у Польщі пейзажних парків можуть свідчити промови в літературі, з яких слід згадати “Листи про парки” Красинського, вірші Грембецького, присв’ячені Повонзкам, Софіївці і Полянці, Скшетуського Велонтка і Оренського, де подано опис парків в Мокотуві, а також підручник Францішека Ксаверія Читицького, який вийшов у світ в 1827 році під заголовком “Про прикрашення сільських садиб”.

ВИСНОВКИ