Історико-культурні передумови розвитку мистецтва Польщі
Було вирішено підготовити королівські апартаменти на другому поверсі, в крилі, яке виходило вікнами на Віслу і для обстановки цих апартаментів Чемпінський в 1764 році закупив у Парижі і Ліоні матеріал для оббивки стін, годинники, вази для встановлення на камінах, підставки, письмові столи, секретери, підсвічники і т.д.. Але, на початку правління Станіслава Августа, в декорі замкових інтер’єрів зустрічаються ще мотиви рококо, але Чемпінський в листах до короля підкреслював і гадається, що відповідно до побажань короля, вказував, що при покупці намагається придбати, зокрема вироби в античному смаку, рішуче грецького направлення, і частково, придбав для короля позумент “a` la Grec”, що, мабуть, означало декор у вигляді меандру.
Від самого початку проекти перебудови Замку йшли за трьома напрямками. Перший з них – прагнення до створення комплексу сеймових залів, який включав би великі зали Сената і Депутатської палати . Другий – будівництво приміщень, які в співвідношенні з ідеалами епохи Просвітництва, задовольняли б потреби королівського культурного покровительства, тобто Театральної зали, Картинної галереї, Бібліотеки і приміщень Академії витончених мистецтв .
І підкінець третє – обговорювались спроби створення на місці переднього двору, широкої площі між Старе–Място Краковським Предмістям, а також спосіб планування території між Замком і берегом Вісли .
З 1764 по 1773 рр. загальне керівництво роботами очолював Фонтана. Але король намагався надати своїй резиденції величі сучасних йому направлень. З цією ціллю він і запросив Віктора Луї, хоч і не для того, щоб затримати його у Варшаві на постійно. Луї повинен був познайомитися зі спорудою Замку, розробити у Варшаві попередні ескізи, а потім, вже в Парижі скласти проект перебудови Замку і допомогти королю у справі закупок і замовлень у Франції. У Варшаві Луї знаходився в середині 1765 року , виконав тут серію акварельних ескізів, які обговорив з королем, а потім, вже в 1766 році, в Парижі, розробив ряд чудових акварельних проектів. Архітектурні концепції Луї доповнив проектами творів декоративного мистецтва для замкових інтер’єрів. Ці ескізи і проекти, або їх значна кількість зберігаються в кабінеті рисунків Бібліотеки Варшавського університету.В наступні роки проекти Луї були використані при оформленні інтер’єрів житлових королівських апартаментів і представницьких палат . Багато елементів декору і предмети оформлення інтер'єрів були виготовлені у Парижі під спостереженням Луї, який і прислав їх у Польщу. Але його сміливі, архітектурні і містобудівельні задуми, які володіли великою художньою цінністю, не були здійснені. Протягом декількох років за проектом Луї були оформлені тільки житлові апартаменти короля і біля них декілька представницьких палат. Але все це дуже швидко, через десять років корінним чином було змінено.
В південних крилах замку зі сторони в’їзду до Вісли 5 грудня 1767 року сталася пожежа, що винудило прискорити будівельні роботи. У згорівшому крилі, біля Гродзьких врат, Фонтана ще в 1768 році спорудив головну сходинкову клітку, яка вела у Залу Мировської Гвардії, далі у королівські апартаменти. Ранній період стилю Станіслава Августа представлений тут класицистичною сходинковою кліткою і Залою Гвардії, прикрашеною іонічними пілястрами і декором з білого стукко. В 1768 – 1771 роках Фонтана перебудував бараковий Мармуровий кабінет, який до цієї перебудови проіснував у формах епохи Валуа, але був зовсім зруйнований. В часи Валуа в Мармуровому кабінеті знаходилася портретна галерея польських королів. Цей характер кабінету був збережений. В облицюванні стін із різнокольорового мармуру були вбудовані двадцять два овальних і прямокутних портрета монархів, попередників Станіслава Августа, написані Баччареллі. Портрет Станіслава Августа, у весь зріст, в коронаційному одязі, встановлено над мармуровим каміном у якості основного акценту всієї зали. Також і плафон з алегоричною фігурою Слави розписаний Баччареллі. Ідейне і художнє оформлення кабінету доповнювалося алегоричними фігурами і картушами. Скульптурні зображення виконав Лебрен. Недивлячись на велику кількість класицистичних мотивів, з яких стиль “грецького смаку” відображав тодішнє захоплення швидкоплинучої паризької моди, архітектурний і декоративний характер Мармурового кабінету зберіг багато з атмосфери барокових інтер’єрів. У даному випадку відголоски барокко можна пояснити традицією Мармурового кабінету, яка збереглася з часів правління короля Владислава IV.
З оформлення Мармурового кабінету розпочинається історичний напрямок в мистецтві, в тематичні програми замкових інтер’єрів який помітно вже в проектах Луї, а пізніше знайшов відображення в картинах Лизарської зали і в живописних і скульптурних портретах великих поляків.
Після смерті Фонтани керівництво роботами було доручено в 1773 році архітектору короля і Речі Посполитої Доменіко Мерліні. І він, і інші архітектори пропонували проекти розширення замку. Один з цікавих, хоча і не реальних проектів, запропунував варшавський архітектор Ефраїм Шрегер. Він передбачав знесення Краківських врат, забудову переднього двору і знесення декількох домів, які стояли на краківському предмісті. На новій замковій плаці біля колони Зігмунта III, припускалося встановити колону Яна III Собеського, між ними – тріумфальна арка, за якою в глибину погляд глядача був би направлений на пам’ятник Станіславу Августу верхом на коні. По сторонам площі знаходилися б дві монументальні колонади, проект яких навіяний знаменитою колонадою фасаду Лувра, роботи Перроля з XVII століття і всесвітньовідомою колонадою фасаду, спорудженої в XVIII столітті Габріелем на площі Згоди у Парижі, характерній для тієї різновидності раннього французького класицизму, яку називають стилем Габріеля.