ОРГАНІЗАЦІЯ МІЖБАНКІВСЬКИХ РОЗРАХУНКІВ

ються стосовно засобу виконання платіжної трансакції (у режимі

реального часу в СТП або в пакетному через СКР), до банківської

установи або групи установ, за якою закріплено кореспондентський

рахунок, тощо;

—засоби інформування Національного банку України про стан

кореспондентських рахунків (у СМР) і про динаміку їхніх змін (за

інформацією як із СТП, так і з СКР);

—засоби надання юридичній особі — учаснику розрахунків

можливостей керувати лімітами виконання розрахунків підпорядко¬

ваних їй банківських установ тощо.

Основні принципи організації системи (провідна роль Націо¬нального банку України, склад учасників розрахунків, їхні права та обов'язки, організація експлуатації) є продовженням принципів ор¬ганізації СЕП.

Функціями системи моніторингу рахунків є:

—централізоване ведення кореспондентських рахунків юридич¬

них осіб;

—відображення на кореспондентських рахунках трансакцій, які

виконуються через СТП та СКР;

—централізоване ведення нормативно-довідкової інформації

платіжної системи в цілому;

—надання юридичній особі можливостей керування своїми

філіями;

—здійснення доступу інших підсистем та завдань до інформа¬

ції, яка зберігається в СМР;

—довідкові функції.

Ефективність роботи платіжної системи загалом визначається політикою НБУ щодо підтримання резервів і керування ризиком.

Система надає НБУ великий діапазон засобів централізованого ке¬рування проведенням розрахунків, основні інструменти якого зосе¬реджені в СМР. СМР приймає від уповноважених осіб і надає ін¬шим підсистемам розрахунків керівну інформацію для організації проведення розрахунків. Всі механізми локального керування роз¬рахунками містять в собі як одну з інформаційних компонентів ін¬формацію, отримувану з СМР.