ОРГАНІЗАЦІЯ МІЖБАНКІВСЬКИХ РОЗРАХУНКІВ

наданням послуг об'єктами господарювання, розрахунками з бюд¬

жетом, позабюджетними фондами, а також із прийманням та вида¬

ванням клієнтам готівки для виплати заробітної плати і премій та

для деяких адміністративно-господарських витрат;

—на міжбанківському ринку цінних паперів, міжбанківських

кредитів і депозитів та касові операції з емісійним банком;

—за господарськими угодами самого банку, наприклад за пла¬

тежами в бюджет та в позабюджетні фонди.

Перевагою рахунків-ностро, які відкриваються комерційними банками в центральному банку, є те, що останній може надавати ко¬роткострокові кредити для погашення їхніх зобов'язань за міжбан¬ківськими розрахунками. Платіж із використанням кредиту цент¬рального банку є унікальною формою платежу, бо вимога здійснити такий платіж надсилається установі, яка не може збанкрутувати і яка завдяки своїм повноваженням щодо емісії грошей ніколи не від¬чуватиме нестачі ліквідних коштів.

Центральний банк, відкриваючи рахунки-лоро для банків і ство¬рюючи централізовану систему розрахунків, здійснює витрати і му¬сить відшкодовувати їх. Тому за цими рахунками:

—як правило, не сплачуються проценти,

—у деяких країнах установлюється мінімальний резерв залиш¬

ків на рахунках,

—стягуються комісійні за платіжні послуги.

Комерційні банки, що мають рахунки-ностро в центральному ба¬нку, можуть бути розділені на дві групи:

1) банки, що мають право на використання кредитів центрально¬го банку, коли на рахунку-ностро банку-кореспондента недостатньо коштів для всіх термінових платежів. Ця ситуація називається овер-драфтом (оуегсігагс). Банки, що мають право доступу до кредитів центрального банку, обмежуються у свободі користування такими

кредитами або за допомогою процента за кредит, або за адміністра¬тивним шляхом;2) банки, що не мають права отримувати короткострокові креди¬ти центрального банку у такий спосіб дебетового сальдо на корес¬пондентському рахунку. У деяких країнах певні категорії банківсь¬ких установ не мають прямого доступу до кредитів центрального банку. Це, наприклад, ощадні банки, які не можуть тримати резерви.

Зауважимо, що моделі централізованих розрахунків та інші види міжбанківських розрахунків, які використовуються на Заході, зас¬новані на безпаперових технологіях «електронних грошей» з ви¬соким рівнем використання комп'ютерних та телекомунікаційних систем і систем захисту інформації. Для захисту інформації від не¬санкціонованого доступу застосовуються методи криптографуван-ня — кодування інформації за певними алгоритмами з системою складних ключів для накладення і зняття електронного підпису. Ві¬домо два основні методи криптографування: з відкритими ключами і закритим алгоритмом кодування (DES) і, навпаки, із закритими ключами і відкритим алгоритмом (RSА). Використання електронних технологій і систем захисту інформації виключає можливості виник¬нення помилок і несанкціонованого доступу, обмежуючи тим самим економічні злочини.