ОРГАНІЗАЦІЯ МІЖБАНКІВСЬКИХ РОЗРАХУНКІВ

У ролі об'єктів моніторингу розглядаються як кореспондентські (розрахункові) рахунки, так і резервні рахунки комерційних банків. НБУ має засоби для підвищення ефективності використання обмеже¬них сальдо при розрахунках, зокрема, існують механізми надання ча¬стини резервного фонду для виконання платежів, переміщення коштів між рахунками (субрахунками) для підтримання ліквідності тощо.

Система термінових переказів призначена для виконання пла¬тіжних трансакцій банком — відправником у режимі реального часу.

Головні завдання — виконання основної функції розрахунків за умови мінімального системного ризику, швидкість і надійність роз¬рахунків.

Система переказів коштів у режимі реального часу виступає кінцевою розрахунковою ланкою для переказування значних сум на великих фінансових ринках, які функціонують у різноманітних валютах.

Система гарантує приймання початкової платіжної трансакції, якщо платіжне доручення відповідає вимогам законності та покри¬вається наявним сальдо або кредитом.

Приймання/відхилення платежу у системі здійснюється залежно від такої інформації, що отримується в режимі реального часу з під¬системи СМР:

—відсутність заборони на виконання початкових платіжних

трансакцій конкретним банком — відправником;

—наявність достатньої суми коштів на кореспондентському

рахунку;

—виконання обмежень, установлених юридичною особою —

власником коррахунку на початкові платіжні трансакції конкретно¬

го відправника.

Функції програмно-технічного комплексу центрального вузла:

—безпосередній зв'язок у режимі реального часу з СМР для

отримання інформації про поточний стан кореспондентських ра¬

хунків та для відображення виконуваних трансакцій на відповідних

рахунках;

—ведення баз даних трансакцій;

—довідкова служба.

Функції програмно-технічного комплексу банку учасника:

—емуляція віддаленого терміналу програмного комплексу цен¬