ОРГАНІЗАЦІЯ МІЖБАНКІВСЬКИХ РОЗРАХУНКІВ

Основним обмеженням є те, що і головний банк, і філії мають обслуговуватися в одному і тому самому АРМ-2 СЕП.

Взаємодія головного банку та філій складається з таких механізмів:

1.Ведення технічних коррахунків головного банку та філій.

Значення технічного коррахунку філії на початок кожного бан¬ківського дня вважається рівним 0, а протягом банківського дня ві¬дображає денний залишок (тобто різницю відповідних та початко¬вих оборотів) цієї філії.

Стан технічного коррахунку для головного банку — це стан його реального коррахунку на початок дня з урахуванням денних залиш¬ків банку та всіх його філій за цей банківський день.

Приймання платіжних документів від банків та отримання ними платежів негайно й одночасно відображаються на технічному кор¬рахунку головного банку та на технічному коррахунку тієї філії, яка надіслала/отримала ці платежі. Головний банк за підсумками кож¬ного сеансу АРМ-2 отримує допоміжний технологічний файл «Р» із розширенням «Т»+«номер сеансу», який містить перелік усіх підпо¬рядкованих йому філій та значень їхніх технічних коррахунків. Від¬так одночасно відстежуються:

—реальна сума залишку на консолідованому коррахунку;

—реальний внесок кожної з філій у змінення консолідованого

коррахунку протягом банківського дня.

Наприкінці банківського дня для відображення на реальному консолідованому коррахунку підсумовуються результати розрахун¬ків як головного банку, так і всіх його філій.

2.Інформування головного банку про роботу філій.

Головний банк отримує контрольну інформацію про роботу філій. У файлах «К» він отримує, крім інформації про свої пакети платіжних документів, також інформацію про пакети платіжних до¬кументів філій. У файлі «V» він отримує як власні платіжні доку¬менти, так і платіжні документи філій. Отже, він відображає залиш¬ки на субрахунках філій протягом банківського дня і приблизний зміст платіжних документів філій за підсумками дня.

3.Керування філіями за допомогою механізму лімітів.

Головний банк може виконувати платежі в межах значення свого

(тобто всього консолідованого) коррахунку.

Головний банк визначає межі, в яких філії можуть виконувати платежі, за допомогою механізму розподілу лімітів.

«Ліміт» — це величина, яка визначає обмеження на максималь¬ну суму початкових платежів, що їх філія може виконати в конкрет¬ний момент. Обмеження діє у такий спосіб:

—філія може відправити в СЕП пакет початкових платежів

на суму, що не перевищує значення свого технічного коррахун¬

ку, до якого додана величина ліміту. При цьому сума пакета не