ОРГАНІЗАЦІЯ МІЖБАНКІВСЬКИХ РОЗРАХУНКІВ

У разі особливих ситуацій (типу «кінець банківського року»), коли система працює за нестандартним регламентом, усі зміни рег¬ламенту відбуваються з ініціативи Національного банку України.

Послуги системи електронних міжбанківських платежів платні. Умови оплати визначаються угодами про обслуговування в системі між учасниками розрахунків.

Вартість трансакції для комерційного банку як учасника СЕП за¬лежить від кількості платіжних документів та загального обсягу платіжної інформації, переданої через СЕП за місяць.

Слід підкреслити, що Національний банк України не прагне до отримання комерційного прибутку від експлуатації системи та ви¬сокої рентабельності СЕП, маючи на меті загальний економічний ефект від упровадження СЕП у масштабах всієї України.

Для участі в СЕП комерційний банк установлює з регіональним управлінням НБУ кореспондентські відносини, тобто укладає угоду «про відкриття кореспондентського (або субкореспондентського) рахунку». Цей рахунок призначений:

—для зберігання власних коштів комерційного банку (зі статут¬

ного, резервного та інших фондів);

—для проведення міжбанківських розрахунків цього банку з

іншими банками — як платежів клієнтів, так і операцій самого банку.

Кореспондентським називається рахунок, що відкривається комерційному банку — юридичній особі. Субкореспондентський рахунок відкривається установі комерційного банку (філії, відділен¬ню, управлінню тощо), що не є юридичною особою. Здебільшого об¬слуговування кореспондентських та субкореспондентських рахунків відбувається однаково. Далі використовуватиметься термін «кор¬рахунок» для позначення і кореспондентського, і субкореспондент¬ського рахунку у разі, коли відмінність між ними не є принциповою.

Коррахунки ведуться в електронній формі в регіональному упра¬влінні НБУ. Раніше вони здійснювалися в підрозділі регіонального управління, що мав назву «розрахунково-касовий центр». Зараз роз¬рахунки здійснюються через СЕП (яку обслуговують окремі підроз¬діли регіональних управлінь). Ведення коррахунків банків покладе¬но на операційні відділи регіональних управлінь НБУ (або на операційні управління, залежно від структури відповідного регіо¬нального управління НБУ). Коррахунки ведуться в електронній формі засобами програмного комплексу «ОДБ ОПЕРУ» (ОДБ операційного управління) або «ОДБ ОПЕРВ» (ОДБ операційного відділу).

На коррахунку відображаються кошти, фактично наявні у банку, для виконання міжбанківських розрахунків у СЕП. Програмні ком¬плекси, що виконують обмін платіжними документами в системі електронних міжбанківських розрахунків (АРМ-2 СЕП), відокрем¬лені від тих, що ведуть коррахунки (ОДБ ОПЕРУ). Вони обміню¬ються інформацією один з одним лише кілька разів на добу. Тому в СЕП введено поняття технічного коррахунку (технічного субкорра-хунку). Технічний коррахунок банку — це інформація в електронній формі, яка зберігається безпосередньо в тому програмному компле¬ксі СЕП, котрий виконує обмін платіжними документами з цим банком (АРМ-2). Стан технічного коррахунку поновлюється безпо¬середньо в момент оброблення платіжних документів банку і фак¬тично відображає стан коррахунку в режимі реального часу. Почат¬кові платежі в СЕП від банку приймаються лише в межах поточного

значення залишку на технічному коррахунку цього банку. Відтак гарантується, що банк може використовувати для розрахунків у СЕП лише ті ресурси, які реально у нього є.

АРМ-2 в кінці дня надсилає зведену інформацію про результати електронних розрахунків в ОДБ ОПЕРУ для того, щоб вони були ві¬дображені на коррахунках банків, які ведуться в ОДБ ОПЕРУ. На¬далі називатимемо коррахунок, що здійснюється в ОДБ ОПЕРУ, ре¬альніш на відміну від технічного.

Сьогодні основним (але не єдино можливим) джерелом зміни значення коррахунку банку є міжбанківські розрахунки через СЕП. Тому можна вважати, що технічний коррахунок адекватно відобра¬жає стан реального коррахунку банку.