ОРГАНІЗАЦІЯ МІЖБАНКІВСЬКИХ РОЗРАХУНКІВ

кали раніше внаслідок високих темпів інфляції, низької швидкості

виконання розрахунків та використання підроблених платіжних

документів.

Можна без перебільшень зробити висновок, що впровадження СЕП підняло банківську індустрію України на якісно новий рівень.Існуюча система електронних міжбанківських розрахунків ціл¬ком задовольняє сьогоднішні потреби економіки України. Це, зок¬рема, довів і досвід проведення грошової реформи в серпні-вересні 1996 р., коли у зв'язку із впровадженням нової національної валюти обсяг міжбанківських розрахунків збільшився в 2—З рази і висува¬лися підвищені вимоги до швидкості та регламенту виконання пла¬тежів. СЕП успішно виконала поставлені перед нею в цей час зав¬дання. Так, ЗО серпня 1996 р. СЕП було оброблено платежів на суму понад 500 трлн крб. Це стало переконливим підтвердженням пра¬вильності стратегічного вибору НБУ щодо створення електронної платіжної системи країни.

СЕП постійно розвивається з метою підвищення надійності її функціонування, розширення спектру послуг банкам — учасникам СЕП, розвитку бухгалтерської моделі.

Одночасно зі створенням СЕП комерційні банки активно розроб¬ляли і впроваджували системи автоматизації внутрішньобанківської діяльності (так звані програмні комплекси «Операційний день бан¬ку» (ОДБ)). Це — програмне забезпечення, що обслуговує поточну внутрішньобанківську діяльність (бухгалтерський облік, обслугову¬вання рахунків клієнтів тощо). Одним із завдань таких систем є, зок¬рема, автоматизація обігу платіжних документів усередині банку та обмін електронними платіжними документами з СЕП.

Оскільки СЕП дала змогу практично уникнути затримання пла¬тежів на міжбанківському рівні, для комерційних банків та їхніх клієнтів стало доцільним використання систем «клієнт—банк» для розрахунків у електронній формі між клієнтом банку та банком.

Деякі банки, що мають розгалужену систему філій, для здійс¬нення розрахунків у електронній формі між своїми філіями створю¬вали власні платіжні системи, так звані внутрішньобанківські платіжні системи (ВПС). Це — програмно-технічний комплекс з власними засобами захисту інформації, який експлуатується комер¬ційним банком або об'єднанням банків і здійснює розрахунки між установами цього банку (об'єднання) та, можливо, іншими банків¬ськими установами поза межами СЕП.

Створення ОДБ та ВПС відбувалося паралельно зі створенням та розвитком СЕП. Національний банк України практично не обмежу¬вав діяльності комерційних банків щодо створення таких систем, контролюючи лише узгодження їх функціонування з СЕП.

Ще одним способом виконання міжбанківських розрахунків в Україні є встановлення між комерційними банками прямих кореспон¬дентських відносин, яке здійснюється з метою прискорення розрахун¬ків. Враховуючи, що на території України діє система електронних міжбанківських розрахунків НБУ, учасниками якої є всі комерційні банки та яка практично задовольняє потреби банків у цій сфері, прямі кореспондентські відносини між банками України встановлюються як виняток. Цей виняток може бути пов'язаний зі специфікою проведен¬ня банківських операцій, що мають постійний характер. Наприклад:

—під час здійснення операцій з продажу та купівлі валютних

коштів на Міжбанківській валютній біржі;

—під час розрахунків між банками за операціями, що мають по¬

стійний характер та великі обсяги.

Щоразу дозвіл на встановлення прямих кореспондентських від¬носин надає Національний банк України, за наявності обгрунтуван¬ня банками доцільності цього.

Платіжна система України складається на поточний момент з та¬ких компонентів: