ОРГАНІЗАЦІЯ МІЖБАНКІВСЬКИХ РОЗРАХУНКІВ

Коррахунок у конкретній валюті відкривається лише в одному з регіональних управлінь НБУ. Для кожної з іноземних валют, з яки¬ми працює банк, відкривається окремий коррахунок (і відповідний йому рахунок). Заборонено мати два коррахунки в одній і тій самій валюті.

Мультивалютний режим функціонування СЕП полягає у:

—відокремлених передаванні та зберіганні інформації щодо

кожної валюти за однакового функціонального призначення інфор¬

мації та технології її оброблення;

—роздільного ведення коррахунків банківських установ у різ¬

них валютах, із виконанням розрахунків у кожній валюті окремо та

відсутністю внутрішньосистемної конвертації.

Сьогодні коррахунки комерційних банків у іноземній валюті ве¬дуться тільки в одному підрозділі Національного банку України — Центрі міждержавних розрахунків (ЦМР), що функціонує як регіо¬нальне управління НБУ. Тому відсутні міжрегіональні розрахунки в іноземних валютах і відповідно рахунки бухгалтерського обліку, призначені для їх відображення.

Комерційний банк, розташований в одному з регіонів України, має коррахунок у національній валюті в регіональному управлінні НБУ, що відповідає місцю розташування банку, і може мати кілька коррахунків у різних іноземних валютах у ЦМР НБУ.

Кожний банк — учасник СЕП має свій номер (код) за системою МФО. Система позначень банківських установ за допомогою таких номерів склалася історично на терені СРСР та пост — радянських країн. У реквізитах платіжних документів «МФО банку-відправ-ника» та «МФО банку-отримувача» визначається, між якими банків¬ськими установами має передаватися цей документ. МФО банку (або кількох банків) містяться практично у всіх розрахункових до¬кументах. Тому номер за системою МФО — це ключове позначення банківської установи, що є унікальним у межах України і не зміню¬ється протягом існування цієї установи.

Розрахункові палати на відміну від банківських установ не ма¬ють власного МФО. Тому для СЕП не можна використовувати МФО як ідентифікатор для всіх абонентів.Кожний вузол електронної пошти НБУ має свою адресу — іден¬тифікатор, що складається з чотирьох символів — букв латинського алфавіту та цифр. Кожний банк — учасник СЕП, Центральна та кожна з регіональних розрахункових палат користуються одним із вузлів електронної пошти НБУ. Саме на цей вузол доставляються всі файли СЕП для даного адресата. Кілька АРМ СЕП можуть бути розташовані на одному й тому самому вузлі електронної пошти (наприклад, АРМ-1 та АРМ-2, що обслуговують Київський регіон). Ідентифікатор вузла електронної пошти називається фізичною (або поштовою) адресою учасника СЕП.

Зважаючи на те, що за однією фізичною адресою можуть значи¬тися кілька абонентів СЕП, а також внаслідок можливих фізичних переміщень та змін у підпорядкованості банківських установ, фізич¬на адреса не може бути однозначною ідентифікацією учасника СЕП. Тому для однозначної ідентифікації всіх абонентів системи елект¬ронних платежів введено електронний ідентифікатор банку (або розрахункової палати) в СЕП. Цей ідентифікатор складається з чо¬тирьох символів — букв латинського алфавіту та цифр. Він є уні¬кальним для кожного з абонентів СЕП. Правила побудови елект¬ронного ідентифікатора дають змогу за його змістом зробити деякі висновки щодо типу та місцезнаходження адресата.

Інформація, що використовується в системі СЕП, передається між АРМ СЕП у вигляді файлів. Файл — це сукупність записів виз¬наченої структури і змісту, що зберігається на носії електронної інформації (магнітний диск, жорсткий диск ПЕОМ тощо) та мо¬же передаватися каналами зв 'язку.

Передавання файлів каналами зв'язку розглядатиметься пізні¬ше. Виконання платежів у СЕП здійснюється з допомогою прог¬рамно-технічних засобів під назвою «електронна пошта НБУ» (NBUMAIL). До цієї пошти мають доступ усі банківські установи України та деякі урядові й комерційні організації. АРМ СЕП об¬мінюються один з одним файлами за допомогою електронної пошти НБУ.