ОРГАНІЗАЦІЯ МІЖБАНКІВСЬКИХ РОЗРАХУНКІВ
банку другої моделі, з власною ВПС, що діє в масштабах регіону, зі всіма правилами та механізмами роботи за другою моделлю. Подана модель найбільшою мірою відповідає потребам банків, які мають у банківських регіонах розгалужену мережу філій зі своїми ВПС усере¬дині регіонів, але не мають технічних можливостей забезпечити пов¬ноцінне функціонування своєї власної ВПС у масштабах усієї України.
Шоста модель.
Шоста модель є розвитком четвертої моделі, а саме: організацією підпорядкованості філій у вигляді дворівневого дерева. Така модель призначена для комерційних банків, які не можуть або не хочуть розробляти ВПС як у масштабах усієї України, так і в межах окре¬мих регіонів, але при цьому мають достатньо розгалужену систему філій у кількох регіонах України для того, щоб надавати своїм регі¬ональним управлінням право організовувати роботу філій у регіоні за принципами, аналогічними роботі за першою моделлю.
Сьома модель.
Сьома модель є розвитком четвертої моделі з двома принципо¬вими відмінностями.Існує механізм обмеження категорій початкових платежів, які дозволяється виконувати філіям (за сумами, за балансовими рахун¬ками тощо). Головний банк за допомогою спеціальної формалізова¬ної мови управління філіями формулює обмеження (так звані біз-нес-правила), які він вважає необхідним установити для конкретної філії. Послідовність операторів цієї мови оформляється у вигляді спеціального технологічного файла СЕП (тип файла — «М»), і та¬кий файл транспортується засобами СЕП від головного банку через АРМ-2 СЕП до філії-отримувача. Програмне забезпечення ОДБ філії веде базу даних обмежень, чинних на поточний момент, на ос¬нові отриманих файлів «М». Усі початкові платежі, які мають бути виконані філією, перевіряються ОДБ філії на відповідність установ¬леним обмеженням.
Головний банк може здійснювати початкові платежі від імені всіх своїх філій (як у третій моделі).
Якщо філії необхідно здійснити початковий платіж, що на пото¬чний момент заборонений чинними бізнес-правилами, то філія над¬силає головному банку клопотання про виконання цього платежу (засобами інформаційних документів СЕП). Головний банк розгля¬дає клопотання й у разі згоди сам надсилає в СЕП початковий пла¬тіж від імені цієї філії.
Таким чином досягається можливість контролю головним бан¬ком значних фінансових операцій філії з наданням останній віднос¬ної незалежності в розпорядженні незначними сумами.
Ця модель є досить зручною, але потребує певних доробок прог¬рамного забезпечення ОДБ як головного банку, так і філії.
Шлюзові банки та міждержавні розрахунки. Економіка Украї¬ни не є ізольованою. З одного боку, незважаючи на розпад СРСР збереглися економічні зв'язки між підприємствами його республік. З іншого боку, за останні роки значно посилилися зв'язки під¬приємств та комерційних структур України з іншими країнами сві¬ту. Розвиток міжнародних економічних зв'язків потребує відповідно налагодженого механізму міжнародних розрахунків у різних валю¬тах.
Національний банк та певна кількість найбільших комерційних банків республіки є абонентами S.W.I.F.T.. Проте масового прямого підключення українських банків до S.W.I.F.T. не очікується.
Не доводиться також сподіватися на прозоре злиття банківських систем України та пост — радянських країн, зважаючи на відсутність загальнодержавних систем електронних розрахунків у більшості з них та на різний рівень розвитку таких систем в інших країнах, що є досить низьким порівняно з Україною. Водночас існує кілька досить розвинених електронних платіжних систем, що є власністю комер¬ційних банків цих країн. Банки — власники таких систем заінтере¬совані в наданні своїй клієнтурі додаткового виду послуг — розра¬хунків з підприємствами України в стислі терміни. Основна маса банків України, для яких СЕП є звичним та зручним способом роз¬рахунків, бажала б виконувати розрахунки з банками країн СНД централізовано, за допомогою СЕП, а не укладаючи окремої угоди (та відповідно організовуючи окрему технологію розрахунків) з ко¬жним із банків — кореспондентів із країн СНД. З точки зору Націо¬нального банку України розрахунки банків України з банками країн СНД через СЕП також є більш прийнятними, бо дають Національ¬ному банку України можливість контролювати витік грошової маси з держави.